Василь Жиров

Василь «Тигр» Жиров (Vassily “Tiger” Jirov)

Василь Жиров народився 4 квітня 1974 року в місті Балхаші, розташованому на березі однойменного озера в Казахстані. Коли Василю було три роки, його батько кинув сім'ю, надавши своїй дружині Ніні одній виховувати шістьох дітей. Саме мати стала першим вчителем Василя: вона виховала в нім відчуття гумору і доброту, навчила любити тварин і природу. Вона ж прищепила всім своїм дітям любов до спорту: вони разом бігали по берегу озера і всією сім'єю дивилися по телевізору трансляції з Олімпійських Ігор в Москві.

Початок боксерської кар’єри

Василь почав займатися спортом з раннього дитинства: спочатку це було плавання, потім боротьба і карате, а в 1985 році, у віці 11 років, він прийшов в секцію боксу (мати не схвалювала заняття боксом, тому йому протягом двох років довелося займатися в таємниці від неї). Тренером Жирова став Олександр Іванович Апачинський. Методика Апачинського включала постійні випробування мужності і стійкості молодих боксерів. Жиров, пізніше розповідав про те, як тренер заставляв його випливати на човні на середину озера, а потім стрибати у воду і плисти до берега. Широку популярність здобув і спосіб, яким Алпачинський виробляв в своєму учневі швидкість: Василя поміщали у вузький довгий коридор, і через декілька секунд спускали йому услід німецьку вівчарку. Жирову треба було встигнути першим добігти до дверей в кінці коридору і встигнути закрити її за собою, щоб не бути покусаним (недавно, згадуючи про цей епізод, Жиров говорив, що ніколи не злився на собаку, який робив те, що її заставляли; навпаки — йому завжди було шкода вівчарку, тому що тренер бив її, прагнучи розсердити). Серед інших випробувань, підготовлених молодим боксерам, були багатокілометрові пробіжки по мокрих піщаних дюнах, що оточували Балхаш. Багато хто не витримував такого режиму і назавжди уходив з боксу, проте Жиров не здався.

Під керівництвом Алпачинського Василь Жиров став переможцем 23-х різних турнірів, включаючи першість СРСР, Казахстану, Європи і Азії. У 18 років він був призваній в армію і відслужив два роки у військово-повітряних силах.

До Олімпіади-96 в Атланті Жиров підійшов в статусі найяскравішої зірки казахського боксу і головною олімпійською надїєю. Незадовго до Олімпіади він проходив тренувальні збори в Німеччині разом з боксерами збірної України, серед яких був і Володимир Кличко. «Під час цих зборів ми неодноразово зіштовхували Жирова і Володимира лобами на рингу, — згадує Олександр Алпачинський. — Переможців, звичайно, не визначали, але, не дивлячись на те, що вага і зріст Василя помітно менше, він ні в чому не поступався суперникові. Для нас з Васею це було корисно. Можна навіть сказати, що Кличко-молодший допоміг Василю підготуватися до боїв за путівку на Олімпіаду і до самої Олімпіади».

Олімпійський турнір в Атланті розпочався для Василя з дуже серйозної неприємності: у першому ж бою він зламав руку. Проте, не дивлячись на це, він продовжував упевнено перемагати своїх суперників. У півфіналі Жиров зустрівся з більш досвідченим боксером, 27-річним Антоніо Тарвером і отримав над ним перемогу з рахунком 15-9 (Тарвер до цих пір не може забути цю поразку і при кожній слушній нагоді прагне висловити в адресу Василя що-небуд). У фіналі Жиров упевнено переміг корейця Лі Сонг-Бея з рахунком 17-4 і, окрім золотої медалі олімпіади, завоював ще один не менш престижний трофей — Кубок Вела Баркера, що вручається кращому боксерові олімпійського турніру у всіх вагових категоріях. Доречі, саме на Олімпіаді-96 журналісти,за атакуючий атакуючий стиль Василя Жирова, привласнили йому прізвисько «Тигр».

Після яскравого виступу на олімпіаді, в адресу Жірова посипалися принадні пропозиції від американських і європейських промоутерів. В кінці того ж 1996 роу Василь перебрався в США і незабаром підписав контракт з Бобом Арумом, що виступав як промоутер його перших 25 боїв. Олександр Алпачинський приїхав в США разом з Жировим і провів три місяці в Арізоні, тренуючи його.

І до цього часу Василь Жиров продовжує свої виступи на професійному ринзі. І на даний час є одним з найкращих боксерів у супер - важкій категорії.