На шляху до медалей: історія Марка Білого

В історії української футбольної індустрії відбулася знакова подія ― вперше український тренер очолив команду у вищому дивізіоні Норвегії. I як результат чемпіонату, Марк став бронзовим призером Еліт Серії.

Шлях Марка Білого до успіху виявився настільки ж незвичним, як і норвезька футбольна система. «Зовсім недавно один український журналіст сказав мені, що я вже увійшов в історію України як перший український тренер в чемпіонаті Норвегії. Це було дуже несподівано і дуже приємно», ― ділиться Марко.

Марку Білому 27 років, українець входить до тренерського штабу «Вікінг» з цього сезону. У 2024 році команда стала бронзовим призером чемпіонату і наступного сезону зіграє в Лізі Конференцій УЄФА.

Це унікальна постать в українському футболі, чий кар’єрний шлях дійсно вражає. Хлопець з Запоріжжя, який був футбольним арбітром в досить молодому віці ,став тренером у відомому в Норвегiї футбольному клубі «Вікінг».

Історія Марка ― яскравий приклад того, як талант, наполегливість та віра в себе можуть відкрити двері до найнесподіваніших можливостей.



Бодрий початок

Марко з дитинства був занурений у спортивне середовище. Спочатку він займався гандболом, і завдяки цьому в хлопця виробились особливі навички, які допомогли йому досягти успіхів у футболі, яким він захопився в підлітковому віці. В 15 років Марко вже був футбольним арбітром. Суддівський досвід допоміг йому подивитися на футбол з точки зору правил і тактики.

Основним наставником і порадником для підлітка став відомий український тренер Анатолій Заяєв. Заяєв, відомий своєю здатністю помічати та розвивати молоді таланти, допоміг і Марку. Під керівництвом Заяєва Марко отримав безцінний досвід, який згодом став основою для тренерської кар’єри хлопця.

Імміграція в Норвегію

В 19-річному віці Марко почав займатися бізнесом, який був пов’язаний з постачанням морепродуктів з Норвегії в Україну. Саме цей досвід став каталізатором для переїзду Марка в Норвегію, де він вирішив відновити свою футбольну кар’єру.
Після кількох років роботи суддею Марко отримав запрошення приєднатися до тренерського штабу ФК «Вікінг». Це було визнанням його таланту і професіоналізму.

Ефективна взаємодія з гравцями і тренерами

У «Вікінгу» Марко працює під егідою двох головних тренерів ― Мортена Єнсена та Б’ярте Аарсхайма. Також хлопець співпрацює з Еріком Невландом, легендою норвезького футболу, який несе відповідальність за трансферну політику клубу. Невланд, за словами Марка, є справжнім професіоналом, який заслуговує на повагу: він живе футболом та відвідує буквально кожне тренування.

Активна взаємодія з «Вікінгом»

Білий тренує гравців та навчає їх суддівським хитрощам. Він готує команду до матчів та показує гравцям ефективні тактики та стратегії. Марк активно працює над професійним розвитком молодих талантів, допомагаючи їм культивувати та підтримувати впевнену позицію на ігровому полі. Тренер вважає, що важливо приділяти увагу не лише технічним аспектам, але й виховувати в гравцях відповідальність. Його підхід до тренувань базується на виключно індивідуальному підході до кожного гравця.



Інфраструктура та підтримка вболівальників

Футбольна інфраструктура в Норвегії вражає. Навіть у маленьких селах є поля високої якості з усіма зручностями. Вболівальники активно підтримують свої команди, приходячи на матчі в клубній атрибутиці. Це створює особливу атмосферу на стадіонах.

Особливої уваги заслуговує атмосфера на норвезьких стадіонах. «Цю атмосферу важко передати за допомогою слів ― це потрібно хоча б один раз побачити. Кожен вболівальник має шарф з символікою улюбленої команди чи якусь іншу цікаву атрибутику, всі голосно співають пісні та безтурботно їдять сосиски, приходячи на стадіон цілими сім’ями», ― з захопленням розповідає Марко. Така атмосфера нагадує англійські стадіони, що не дивно, враховуючи вплив англійського футболу на норвезьку культуру загалом. Норвежці повально захоплюються англійською Прем’єр-лігою. Це явище має історичне коріння: коли в Норвегії тільки-тільки зароджувався інтерес до футболу, по радіо транслювали саме англійські матчі. І ця звичка, яка згодом переросла в національну любов, передавалася від покоління до покоління.

Контрасти двох футбольних світів

Опинившись в норвезькому футбольному середовищі, Марко Білий одразу ж помітив суттєві розбіжності в порівнянні з Україною. Білий ділиться своїми враженнями: «В Україні будь-який підліток із звичайної сім’ї за допомогою футболу може буквально змінити своє життя. Головне ― живий інтерес до справи. В Норвегії ж це неможливо».

Ключова відмінність полягає в тому, що в норвежців немає тієї пристрасті до гри, яку можна помітити у східноєвропейському футболі.

Парадокси норвезької системи

Норвезька модель соціальної рівності, яка часто виступає в якості прикладу для наслідування, в спорті може бути досить неоднозначною. Система прогресивного оподаткування, за якої люди, які більше заробляють, платять вищі налоги, створює несподіваний ефект в професійному спорті.
Марко розповідає про свої спостереження: «Професійний футболіст в Норвегії може заробляти приблизно стільки ж, скільки касир в супермаркеті. Але в той же час касиром може працювати будь-яка людина, навіть без належної освіти. Професійними ж футболістами стають тільки ті, хто присвячує цій справі все своє життя».

Відкритість для вболівальників

Важливою особливістю норвезького футболу є його відкритість, масова доступність. «Більшість з тренувань в нашій команді відкриті для вболівальників. Часто наші тренування відвідує досить велика кількість людей ― до 100 чоловік. Після тренування завжди відбувається фотосесія та роздача автографів», ― розповідає Білий. Такий підхід створює особливий зв’язок між командою та вболівальниками.

Самовідданість гравців

(Марк Білий та гравець збірної Норвегіі Сандре Лангос)

Кожен гравець ставиться до улюбленої справи максимально відповідально. Марко згадує: «Якось після одного з матчів, під час зливи, я помітив нашого захисника Сандре Лангос, який здійснював свою звичну пробіжку. Така відданість справі ― хороший приклад того, як можна досягнути успіху за допомогою системної праці та жорсткої спортивної дисципліни».

Розвиток жіночого футболу

Жіночий футбол в Норвегії досяг вражаючого рівня розвитку. Зі слів самого Марка: «Рівень організації жіночих матчів часом перевершує чоловічий професійний футбол. Великі стадіони, телетрансляції, зацікавленість преси ― все це демонструє серйозне ставлення до жіночого футболу. Клуби набирають дівчаток, починаючи з 5-6-річного віку, та навчають їх професійно грати у футбол».

Культурні особливості та гастрономічний аспект

До місцевої кухні в Білого ставлення неоднозначне. Ось що він розповідає на цей рахунок: «До норвезької їжі ніяк не можна звикнути. Як можна їсти м’ясні фрикадельки з джемом? Або вважати тухлу скумбрію національною стравою? При такому розмаїтті риби та морепродуктів загалом я вважаю злочином не мати дійсно смачних страв, якими можна похвалитися».

Підсумовуючи…

Історія Марка Білого — це приклад того, як наполегливість і любов до футболу можуть привести до успіху навіть у найскладніших умовах. Його шлях від аматорського футболу в Україні до тренерської роботи в Норвегії надихає багатьох молодих спортсменів і тренерів. Марко продовжує працювати над розвитком своєї кар'єри, мріючи про нові досягнення та перемоги. Його історія є натхненням для тих, хто мріє про кар'єру у футболі, показуючи, що зусилля і відданість можуть подолати будь-які перешкоди.