Інтерв’ю зі старшим тренером юніорської команди України з хокею Олександром Годинюком.
Чи задоволені Ви проведеним збором, умовами для підготовки, відношенням гравців до тренувального процесу?
Збір пройшов доволі непогано. Все те, що ми запланували було виконано. Це стосується і тестування гравців, де ми переглянули фізичну підготовку гравців.
Деякі виконавці показали хороші результати, були і явні провали.
Але у плані наснаги та самовіддачі жодних претензій до гравців бути не може: кожен викладався на всі 100 відсотків, у всі х «горіли очі».
Звичайно, гравці прагнули зарекомендувати себе з найкращого боку і, як результат, потрапити на перші контрольні ігри команди до Гомеля.
Що ж до умов, то вони були доволі хорошими. Ми тренувались на льоду новозбудованої «Фаворит-Арени».
Там дуже хороший лід, нам надали дві роздягальні. Щодня ми проводили два льодових заняття та годину загально фізичної підготовки.
Жили ми на базі ШВСМ з греблі, де також були забезпечені всім необхідним.
За яким принципом визначався склад команди, яка поїхала до Гомеля?
Ми вибрали на даному етапі підготовки найкращих. Принцип відбору – наскільки гравець підійшов до своєї пікової форми на даний момент.
Тож, хто був кращим на той момент, той і поїхав до Гомеля.
Результат матчів у Гомелі має значення?
Звичайно, має. Можливо, не сам рахунок важливий, а те як команда змогла виконати тренерське завдання на гру, як вони адаптувались після переїзду, як виглядали у матчі проти команди, яка вже сім тижнів займається на льоду.
Між іншим, нещодавно цей склад «Гомеля» обіграв молодіжну збірну команду Білорусі з рахунком 5:3.
Кого можна виділити в іграх та на зборах? Хто приємно здивував, хто розчарував?
Дуже непогано виглядали обидва голкіпера – Ячник та Березін. Непогано себе проявили четверо провідних захисників – Корж, Романенко, Попов та Таран.
Хоча у всіх на цьому проміжку підготовки були виявлені численні помилки, які у майбутньому потрібно виправляти. Серед нападаючих варто відзначити Рябенького.
Він порадував нас своїм відношенням та самовіддачею. Це ж саме можу сказати і ще про одного харківського гравця – Артура Пономаренка.
Більше особливо виділити нікого не можу, але приємно, що у більшості гравців є потенціал, який можна і потрібно розвивати.
Є у команді з одного боку проблема із зайвою вагою, а з іншого – з не достатком ваги та потужності.
Не слід забувати, що у нас близько десяти кандидатів, які не викликались на збір. Це виконавці, що виступають у Росії, Білорусі та Північній Америці.
На наступні збори ми будемо намагатись запросити усіх їх. Таким чином, я планую переглянути майже оптимальний ігровий склад.
До наступних зборів залишається ще два місяці. Гравцям є над чим працювати. Я не хвилююсь, за київських гравців, які будуть займатись під керівництвом Миколи Майка.
Також будемо розмовляти з харківськими тренерами, просити їх звернути увагу на виявлені нами проблеми.
На наступних зборах плануються ігри на рівні збірних…
Плани такі є. Але як воно організується у логістичному плані – ще питання. Ми над цим працюємо. У нас є попередні домовленості зі збірною Угорщини.
Але чи будуть ці ігри на наступних зборах, чи вже у грудні, точно сказати не можу. Перемовини з цього приводу вже ведуться.
Хоча я не вбачаю особливої різниці з ким грати: збірною чи клубом. Якщо клубна команда буде рівня «Гомеля», то це нас влаштовує.
Тим більше, клубна команда більш зіграна і грати з нею важче.