Женя за таке може й писди дати

Так он по-русски говорит... Да и вообще все мы русские. иностранцы это видят, видимо, лучше нас

Ні,не "русские".Це давно доведено самими ж русскими,точніше московитами,тими,хто були і є справжніми істориками, науковцями,хто мав,має честь, а не просто займався,займається пропагандою. На ютубі,подивисб наприклад Русь не росія.

Зачем мне смотреть разную хх.ню на ютубе, чтобы понять, что Коноплянка говорит на русском потому что он русский человек! Вы меньше ведитесь на американо-идиотическую программу, которая нас хочет всех поссорить

Він говорить на "русском" внаслідок довгих років русифікації України!Як і багато інших українців, на жаль! Якщо не знаєте - дізнайтеся, зараз багато інформіції, що йде не з кремля, правдивої тобто.

А вы считаете информацию не из Кремля правдивой? Вы вообще слишком запуганы Кремлем. одно это слово талдычите на каждом углу. Я окончил филфак и читал достаточно, чтобы сказать, что никакой русификации не было. Было заселение земель современной Украины разными народами и людьми разной культуры и языка. Вот украинизация под руководством большевиков точно была, когда крестьяне не понимали, зачем их заставляют говорить не теми словами, к которым они привыкли. Вы бы почитали историю, литературу, и не слушали тех, кто пытается нам написать американскую версию происхождения нашей страны. Может быть, поняли бы тех, кто живет на Юге и на Востоке, говорит по-русски, в шахтах работает, и тогда, глядишь, не шли бы на них с войной

В українській мові поняття «руський» чітко відрізняється від поняття «російський». Плутанина цих двох термінів в багатьох мовах світу спричинена впливом грецької, а потім російської мови, оскільки в російській мові (одній з мов, які виникли на основі давньоруської) слова русский та российский вживаються на позначення всього, що стосується Русі і одночасно всього, що стосується Росії, починаючи від часів Московського царства до теперішніх часів Російської Федерації. В повній мірі різних значень ці поняття набули в XIX–XX ст, у зв'язку з необхідністю і бажанням українського населення Російської імперії зберегти українську спадщину (мову, віру, звичай і культуру) і для цього відокремити себе від російської («великоруської» або «московської») літературної мови, особливостей православного віровчення, звичаїв і культурних традицій, які йому нав’язувались імперською політикою.

Протягом XIX ст. для більшості українських культурних діячів характерне одночасне вживання понять Русь, Україна, руський, український, руські, українці тощо. В XX ст. у зв'язку з боротьбою за незалежність у всіх сферах життя, переважає вживання понять Україна, український. Після набуття Україною незалежності у кінці XX ст. українці в усьому світу повертаються до осмислення своєї історії і стародавньої культурної спадщини, повертаючись до вживання понять русин, руський, так само як запроваджуючи нові (україноруський, від назви Україна-Русь, Українська Русь).

Якщо у росіян, зустрічається лише назва русские (іменник, що походить від прикметника), то у жителів України вживають обидві назви русини і руські, причому назва «русини» збереглася й дотепер у самоназві українців Закарпаття та Східної Словаччини. Мова русинів (близька до сучасної української мови) й досі називається руська (або русинська). У селах центральної України і східної України й досі можна почути «він говорить якось не по-руськи», що означає «він говорить не по-нашому, не мовою Русі»- ось це і є історія.

А яку історію читає цей пан м, напевно таку яку ж Моторола з Гіві написав, лише закінчення в стилі "не шли бы на них с войной" про все говорить.
Захоплення Криму, Словянська, Краматорська, Донецька, Луганська з автоматами і на танках, це хто на кого пішов війною?

кажеш не було русифікації і неодноразових намагань знищити все українське?
1720 — указ царя Московії Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.
1729 — наказ Петра ІІ переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.
1763 — указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
1769 — заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар.
1775 — зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях 1863 — Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: «ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може».
1864 — прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.
1869 — запровадження польської мови в якості офіційної мови освіти й адміністрації Східної Галичини.
1870 — роз'яснення міністра освіти Росії Д.Толстого про те, що «кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечне повинно бути обрусіння».
1876 — Емський указ Олександра ІІ про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень.
1881 — заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.
1884 — заборона Олександром IIІ українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.
1888 — указ Олександра IIІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.
1892 — заборона перекладати книжки з російської мови на українську.
1910 — закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
1911 — постанова VII дворянського з'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у школах Росії.
1914 — заборона відзначати 100-літній ювілей Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
1926 — лист Сталіна «Тов. Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».
1984 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи».
1984 — початок в УРСР виплат підвищеної на 15% зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української

це можна навіть продовжити
2015 рік - Арешт директора Бібліотеки української літератури в Москві Наталіі Шаріної за дитячий журнал "Барвiнок" і книги Дмитра Павличка.