У Мілані звершився чемпіонат світу з любительського боксу. Змагання в Італії в історію українського боксу будуть вписані золотими літерами. Саме там Україна отримала першого чемпіона світу. Нашим героєм в Італії став олімпійський чемпіон Пекіна Василь Ломаченко. Ще дві медалі у скарбничку нашої збірної поклали Роман Капітоненко та Олексндр Усик. В активі Романа – срібло, а в Олександра – бронза. Повернувшись в Україну, головний тренер збірної України Дмитро Сосновський відповів на запитання кореспондента turnir.com.ua
Дмитре Дмитровичу, вітаю з успішним виступом у Мілані. Мабуть, сказати, що Ви задоволені виступом своїх підопічних – нічого не сказати…
Дякую. Звісно, що виступом збірної я задоволений. Утім, нам є над чим працювати. Завжди казав, що наша боксерська збірна дуже хороша. Ми посіли п’яте загальнокомандне місце, однак , могли бути і першими. Вважаю, що три медалі – успішний результат. Перед від’їздом до Мілана мене найбільше хвилювала золота медаль. Радий, що ми її завоювали. На це заслужив весь український бокс. Думаю, щаслива уся Україна, що у нашій країні народився такий боксер як Василь Ломаченко. Загалом, у Мілані воювала уся наша команда. Вважаю, що Олександр Усик міг виграти золото, а Роман Капітоненко зробив неможливе.
Якістю боксу своїх підопічних задоволені?
Так, і не тільки тих боксерів, які привезли медалі. Про Україну писали італійські газети, були передачі по місцевому телебаченню. Якщо добре попрацюємо із цієї командою до Олімпіади, то, можливо, привеземо уже 3-5 медалей.
Поклавши руку на серце, скажіть: Ви очікували срібла від Романа Капітоненка у Мілані?
Не думав, що так станеться. Утім, покладав надії на усю команду. Думаю, виступ Романа у Мілані – приємна несподіванка для мене, та й, мабуть, для всієї України. Для мене він створив маленьке чудо, для себе – подвиг. У боксі спортсмени проливають кров за свою державу у прямому значенні цього слова. На ринзі - як на війні. Роман – патріот нашої держави. Він знає, що б’ється за маму, за тата та свою батьківщину. А це дуже важливо. Погано тоді, коли люди боксують за матеріальні цінності.
На що претендував Олександр Усик у Мілані? Вважаю, бронза – не той результат, якого заслуговував наш боксер…
Усик заслужив на золото. Якщо б він пройшов Мєхонцева з Росії, кубинець для нього був би у фіналі як «булка з маслом». Олександр до півфіналу переміг таких боксерів, з якими кубинець би не справився. Загалом, вважаю, що в Усика є можливість вигравати у таких спортсменів як Мєхонцев за явною перевагою.
Чого Олександру забракло у півфіналі, коли програв росіянину у справжній «зарубі»?
Коли завершився цей бій, ми його переглядали у відеозаписі тричі. Вкінці поєдинку він наніс 5-6 ударів, а їх просто судді проігнорували. Щось подібне сталося із Сергієм Деревянченком.
Дмитре Дмитровичу, Василь Ломаченко у любительському боксі виграв все, що тільки можна. Це буде стимулом для нього перейти у професійний бокс?
А знайдіть тренера у світі, який би хотів, щоб його команду покинув такий боксер як Василь Ломаченко? (Сміється…) Утім, яке б рішення він не прийняв сьогодні, потрібно з розумінням до цього поставитися. Усі любителі боксу привітають Василя із цим рішенням. Знаю, що його батько хоче через місяць їхати з ним на чемпіонат Європи серед студентів . Про професійний бокс я нічого не чув. Швидше за все, він буде на Олімпіаді у Лондоні. Утім, знаю, що Василю уже пропонують мільйонні контракти у професіоналах.
Окрім боксу, у Мілані щось встигли побачити?
На чемпіонат світу ми приїхали за два дві по початку змагань. За цей час встигли зробити собі невеличку екскурсію по центру міста. Побачили місцевий оперний театр, фортецю, собор. Враження позитивні, Мілан справді дуже гарне місто.