Михайличенко: підсумки року в українському футболі

Головний тренер національної збірної України Олексій Михайличенко підбив підсумки року, розповів про відбір молоді у головну команду країни, лідерів збірної, ліміт на легіонерів та причини невдач

Оцінка року

Буде не зовсім правильно оцінювати цей рік - у спорті підводять підсумки після певного циклу змагання. Але проміжний аналіз старту відбірного турніру ми, звичайно ж, провели.

З точки зору результату оцінка може бути нормальною, але ми добре розуміємо, що ігрових проблем вистачає, тому насамперед нам треба говорити про те, що не вдалося. І чому.

Причини невдач

Команда змінюється. Навіть якщо в неї вливаються два або три нові виконавці, їм потрібен певний час на адаптацію. За рік ми провели дев'ять поєдинків - за цей термін створити новий колектив, на мій погляд, неможливо. У клубі таку кількість матчів можна зіграти за декілька учбово-тренувальних зборів. Але по ходу підготовки до офіційних зустрічей нам вдалося знайти нових цікавих гравців.

Були вдалі поєдинки, в яких було видно те, що ми хочемо. Явно не вийшов матч з Голландією. Аналіз ми зробили, спробували знайти причини і усунути їх. Проте в цілому виходить так, що наші результати поки випереджають рівень самої гри.

Зіграємо ще, потім і скажемо, чи правильні ми зробили висновки.

Про зміну поколінь

Ми не ставили перед собою завдання за будь-яку ціну ввести в команду нових футболістів. Такий наш погляд на колектив і на його перспективи. Плюс потрібна конкуренція, причому не штучна. Обов'язково змінювати команду тренер не має - це диктує саме футбольне життя. Від досвідчених хлопців ніхто не відмовляється, а новачки повинні розвиватися.

На жаль, в українському чемпіонаті це робити дуже складно. Не думаю, що рівень першості сильно зростає. У нас з'явився "Металіст", у нас є "Дніпро", добре відіграли першу частину сезону "Ворскла" і донецький "Металург", але я однаково не можу сказати, що ці клуби в змозі перешкодити "Динамо" і "Шахтарю" в їх традиційній суперечці за чемпіонський титул. Мені здається, що навесні ті ж гірники будуть зовсім іншими.

Про кандидатів

По телевізору складно побачити всі сильні і слабкі якості того або іншого виконавця. При цьому ми переглядали не лише потенційних новачків, але і старожилів команди. Після кожного поєдинку спілкувалися з ними, прагнули нічого не упустити. Щоб потім не допустити помилку.

Всіх кандидатів ми переглядали по черзі, були присутні різні думки і різні оцінки. Ми хоч і працюємо в одній команді, але це не означає, що у нас однакові погляди на гру того або іншого виконавця.

Про Прем'єр-лігу

Прогрес в українській прем'єр-лізі побачимо, коли з'явиться надійний середній клас команд. На мою думку, саме по середняках треба визначати справжній рівень турніру. Лідерам складно зростати і прогресувати, якщо вони закінчують матчі на 20-й або 30-й хвилині, коли ведуть в рахунку з перевагою в два м'ячі. Пропадає концентрація, а потім ми питаємо, чому в Лізі чемпіонів нам забивають голи під завісу зустрічі.

На жаль, українські клуби доки не вміють з повною віддачею проводити весь поєдинок, з першою і до останньої хвилини грати на максимумі зусиль. І це не лише їх провина - інколи в цьому просто немає необхідності. У цьому я міг переконатися на власному досвіді, коли "Динамо" пропускали немало вирішальних м'ячів в кінцівці.

Про єврокубки

В "Динамо" і "Шахтаря" були непрості групи в Лізі, проте обидва колективи і їх уболівальники розраховували на одне з перших двох місць. Але те, що вони разом з "Металістом" продовжать виступ в єврокубках, дуже навіть непогано. У тому числі і для збірної. З англійцями ми зустрічаємося вже 1 квітня, і до цього часу багато збірних вже півтора місяці перебуватимуть в ігровому ритмі.

Про ліміт

Мені здається, що квоту на іноземців потрібно міняти. Росія посилила ліміт, її чемпіонат від цього не постраждав. Міжнародні інстанції теж ратують за доморослих виконавців, тому нам, напевно, не потрібно чекати, коли на це перейдуть усі. На мій погляд, за рахунок легіонерів ми ніколи не відродимо наш футбол так, як цього хочемо.

В той же час молодим українцям, можливо, не вистачає характеру: місце в основному складі потрібно навіть не завойовувати - вигризати. Виживає сильний, і необхідно щодня битися за своє право грати. Такі закони спорту.

Для національної команди буде великий плюс, якщо в кожному клубі вже навесні з'явиться хоч би по одному новому молодому гравцеві в основному складі. За ними стежитимемо.

У молодіжній і юнацьких збірних у нас достатньо цікавих хлопців, але бувають такі випадки, коли половину "основи" "молодіжки" складають футболісти першої ліги або "дубля". Це не той рівень, в такій ситуації складно розраховувати на серйозні результати. У 21 рік бажано вже грати у першій команді.

Про лідерів

Як правило, це досвідчені виконавці. У їх виконанні нам би хотілося бачити на полі більше корисних дій, ніж слів. І це буде кращим прикладом для партнерів. Підказувати теж потрібно, але підказувати правильно, а не просто шуміти.

Тимощук, Шевченко, Воронін провели немало матчів за збірну, пройшли чемпіонат світу. Їх досвід безцінний, і саме ці хлопці повинні згуртувати довкола себе команду.