Один із найпрестижніших у світовому тенісі турнірів “Ролан Гаррос” поволі набирає ходи. З кожнем днем у Парижі лишається все менше учасників. Найцікавіші баталії — попереду. Свої прогнози та очікування про цьогорічний “Ролан Гаррос” дав легендарний тенісист Андрій Медведєв в інтерв'ю turnir.com.ua.
Андрію, пильно стежите за перипетіями на кортах Парижа?
Щоденно цікавлюся результатами “Ролан Гарросу”. Коли є вільний час, то можу й теніс по телевізору подивитися. Завжди цікаво поспостерігати за цим змаганням, адже колись “Ролан Гаррос” був улюбленим моїм турніром.
Ви вже ось дев'ятий рік не виступаєте. Як за цей час змінився світовий теніс?
Теніс відчутно змінився. Колись було буквально декілька атакувальних гравців, які грали міцно, агресивно і потужно. Тепер таких тенісистів побільшало. Зараз кожен новачок може переграти фаворита. Жіночі поєдинки, можливо, ще більш цікаві за чоловічі, бо зараз немає яскравої лідерки.
За кого ви вболіваєте на “Ролан Гарросі”?
За швейцарця Роджера Федерера. Мені імпонує його гра, красива, різноманітна, розумна, цікава. Хочу, щоб він вийшов до фіналу і переміг.Навіть можу поставити на його тріумф на французьких кортах.
Але ж він останнім часом чомусь програє іспанцю Рафаелю Надалю...
Ну і що? Він все одно володіє значно багатшим тенісним арсеналом, аніж Надаль. Матчі з участю Федерера набагато цікавіше дивитися, аніж Надаля. Якщо чесно, я й досі не можу зрозуміти, чому він так часто програвав іспанцю. Таке буває. Це значить, що Надаль — незручний суперник. Та на “Ролан Гарросі” повинен перемогти швейцарець. Він десь на п'ять відсотків сильніший за Надаля. Статистика їхніх очних поєдинків зовсім нічого не важить.
Ви не хотіли завітати на “Ролан Гаррос”?
Було б цікаво. Із цим турніром пов'язані найприємніші спомини. Там унікальна атмосфера. По завершенні кар'єри я не сумую за жодним турніром, окрім “Ролан Гарроса”. До того ж, Париж — моє улюблене місто, після Києва та Москви.
Чому ж тоді по завершенні кар'єри ви вирішили купити будинок в Монте-Карло, а не в Парижі?
Бо в Парижі великі податки, а в Монте-Карло їх немає. Та все одно мені більше імпонує французька столиця. Щоправда, не знаю, як я би почувався на “Ролан Гарросі” у ролі глядача. Було б морально важко.
Андрію, ви не задумувалися над тим, чому не стали тренером, а подалися в бізнес?
Річ у тім, що я ніколи не хотів бути тенісним тренером. Це відповідальна щоденна праця. Я до такого не готовий.
Донедавна ви обіймали посаду Почесного президента Федерації тенісу України...
Так, мене повідомили, що тепер я Почесний віце-президент. Це неважливо. У наступному році планую балотуватися на посаду президента нашої федерації. Якщо виграю вибори, то трохи по-іншому керуватиму нашим тенісом. Знаю, що потрібно тенісистам для професійного росту. Маю досвід роботи в менеджменті, тому знаю, як зробити теніс прибутковим. Команда вже зібрана. Все буде гаразд.
А як із бізнесом?
Я піду з бізнесу. Він не приносить мені такого морального задоволення, як я очікував. Були успіхи, були невдачі. Та бізнес мені не по душі. Я народився в Києві, все життя провів у тенісному світі, тому тепер хочу попрацювати на благо українського тенісу.
Ви маєте кому передати свій бізнес?
Ні, я просто продам свій бізнес — і в президенти.