Гравці "Динамо": про нічию із "Інтером"

Ще зовсім недавно нападаючий Андрій Шевченко виступав на «Сан-Сіро» у складі «Мілана». Зараз він приїхав до Мілану, щоб протистояти «Інтеру» вже у складі «Динамо». По ходу матчу у Андрія було кілька небезпечних моментів, але, на жаль, відзначитися йому не вдалося. Після поєдинку, поспілкувавшись з італійськими журналістами, Шевченко приділив увагу і представникам вітчизняних ЗМІ.

- Андрію, ти приїхав до Мілану, вийшов на поле «Сан-Сіро». Зізнайся, спливали в пам'яті дербі між твоїм «Міланом» та «Інтером»?

- Це зовсім інша гра. У принципі, я задоволений результатом. Звичайно, могли і виграти, і думаю, що це була найкраща гра у виконанні «Динамо» проти дуже сильного суперника.

- Тобто, залишилося відчуття, що могли і виграти цей матч?

- У мене особисто було два хороші моменти - коли пробивав головою і вихід один на один. У другому випадку м'яч тричі підскочив на газоні, в чому я переконався, переглянувши повтор, і тому я не зміг відправити м'яч у сітку воріт.

- Що подумав в той момент?

- Нічого. Це гра. Що я можу зробити, якщо поле погане.

- Були засмучені сьогодні?

- Були моменти, я хотів і міг забити. Наступного разу повинно вийти.

- Свист з трибун чув?

- А що, вболівальники свистіли??? Чесно кажучи, я не чув нічого. Але це природно, і хто грав в Італії, той знає, що тут можуть свистіти набагато голосніше (посміхається).

- У Мілан ти приїхав в гості чи додому?

- Я приїхав додому. Але грав у гостях (сміється).

- Уболівальники «Інтера» кажуть, що поважали і поважають тебе, не дивлячись на те, що ти виступав за їх злого ворога. Тобі приємно це?

- Звичайно. Втім, я знав про це. Проти будь-якої команди я не грав, я завжди з повагою ставлюся до вболівальників. У мене з усіма вболівальниками нормальні відносини, тому що я ніколи не провокував публіку і не висловлював свої емоції так, що міг би когось образити своєю поведінкою.

- З Моуріньо перекинувся парою слів?

- Так, але я хотів би припинити цю тему. У мене був важкий період в Англії, в першу чергу пов'язаний з травмами, тому всі дозвільні розмови просто безглузді. Зараз я відчуваю себе добре, що намагаюся демонструвати на футбольному полі.

Артем Мілевський

- Артем, сьогодні було важко?

- Так, дуже. Але ми досягли тут позитивного результату, і це найголовніше.

- Минулого разу, коли «Динамо» грало на «Сан-Сіро» з «Інтером», наша команда програла. Зараз ми зіграли внічию з італійцями ...

- Отже, команда рухається вперед, прогресує і сьогодні, думаю, ми показували хороший футбол. Якби нам пощастило трохи більше, могли б навіть і виграти.

- Результат закономірний?

- Думаю, так. Ми могли як виграти, так і програти. Тому підсумковий рахунок 2:2, вважаю, закономірний.

- Пропущені голи стали наслідком помилок або комбінаційної гри суперника?

- У принципі, у футболі більшість м'ячів забиваються після помилок суперника. Але важливо не це, а те, що ми домоглися позитивного результату у виїзному матчі з сильним суперником.

- В епізоді з першим пропущеним м'ячем команда не встигла перелаштуватися?

- Так. Всі побігли вперед, оскільки розвивалася дуже гарна атака, але в підсумку пропустили контрвипад, який «Інтеру» вдалося реалізувати.

- Важко було грати одному на вістрі атаки?

- Не можна сказати, що я діяв в атаці поодинці, оскільки постійно відчував підтримку тих же Нінковича, Шевченко. У принципі, сьогодні у нас багато що виходило.

- Шевченко сьогодні просто не щастило?

- Останнім часом дійсно Андрію не щастить - пенальті Англії не забив, сьогодні було кілька гарних моментів. Але нічого, сподіваюся, Андрій заб'є вже в наступній грі з «Інтером».

- Як відреагували на результат в Барселоні?

- Зізнаюся, я трохи здивований. «Рубін» підтверджує свою силу, і що не даремно є чемпіоном Росії. Вся боротьба починається спочатку.

- Ви зіграли вже з усіма суперниками по групі. Яка з команд була найсильнішою?

- Найбільш сильною є «Барселона». Думаю, каталонці, напевно, вийдуть у плей-офф, а інші три команди мають рівні шанси.

- Матч у Києві буде чимось відрізнятися від сьогоднішнього?

- Так, у першу чергу за рахунок більшої кількості наших вболівальників (посміхається). Тому ми повинні обігрувати італійців.

Євген Хачеріді

- Женя, які враження від матчу?

- Думаю, нічийний підсумок закономірний. Більше тут і додати нічого.

- Що стосується твоєї гри - крім того, що ти все м'ячі вибивав, ти ще й багато відкривався ...

- Я намагався страхувати партнерів. Це моя робота.

- Як були забиті м'ячі?

- Господарі забили якісь безглузді м'ячі. При подачі кутового треба було трохи жорсткіше зіграти з Самуелем, а в епізоді з першим голом нашому воротареві не варто було виходити з воріт, бо я вже діставав Станковіча.

- Тобто, «Інтер» виявився не таким вже страшним суперником?

- Ні, абсолютно. Більше того - ми повинні були обігрувати італійців, але і нічия, вважаю, хороший результат.

- Ето'О чимось здивував або це самий звичайний футболіст?

- Самуель хороший футболіст. У нього сьогодні був один момент, який, на щастя, не вдалося реалізувати. Здивувати нас йому не вдалося.

- Ситуація в групі склалася таким чином, що з грандами ми граємо вдома ...

- Так, і у разі перемоги над «Інтером» в наступному турі, на 50% забезпечимо собі вихід в плей-офф.

- Тобто, ти відчуваєш, що вдома ми здатні обіграти «Інтер»?

- Звичайно. Ми і сьогодні повинні були вигравати, але трохи не пощастило.

- Але сьогодні ми грали другим номером, а вдома доведеться вести гру ...

- Побачимо. У принципі, ми й дома можемо зіграти другим номером. Це не настільки принципово.

Станіслав Богуш

- Станіслав, очікував такого результату?

- Ми налаштовувалися на матч самим серйозним чином. На установці говорилося грати виключно на перемогу. Ви самі бачили, що з перших хвилин ми захопили ініціативу і мали прекрасні можливості, щоб забити не один м'яч, а два-три. Тому, з одного боку, нічия на виїзді - позитивний результат з турнірної точки зору, але в той же час, трохи засмучені, адже могли виграти.

- Після першого пропущеного м'яча партнер вас в чомусь дорікав?

- Так, Женя каже, що в тому епізоді встигав би нав'язати боротьбу Станковичу. Я трохи з запізненням зреагував, і поки думав, встигну до м'яча чи ні, втратив дорогоцінні долі секунди. Якби вибіг з воріт вчасно, впевнений, встигав би вибити м'яч.

- А суперсейв ближче до кінцівки матчу, напевно, будеш пам'ятати ще дуже довго ...

- Та ні. Слава Богу, що все так вдало вийшло. Адже воротар для того і стоїть в воротах, щоб відбивати не тільки те, що летить в нього, але й іноді виручати команду. Тому якихось особливих емоцій не відчуваю.

- Сьогодні «Інтер» нічого не показав або «Динамо» додало?

- Я впевнений, що це дві рівні за класом команди. Єдина проблема - це психологія. Ви бачите, що «Рубін» переміг у Барселоні. Всі люди, у всіх одна голова і дві ноги. Думаю, слов'яни на правильному шляху. Якщо ми будемо продовжувати в тому ж дусі, то все буде добре, і ми будемо домагатися великих перемог.

- Кого б ти виділив з гравців «Інтера»?

- У принципі, в «Інтері» зібрані сильні гравці, перш за все, індивідуально - той же Снейдер або Суазу, який вийшов на заміну.

- Не здивувався, коли номінальний захисник Марко Матерацці вийшов в центрі нападу?

- Чесно кажучи, ні. Пам'ятаю, ще за часів роботи в «Челсі», Моуріньо часто випускав на вістрі атаки захисника-гренадера Хута. В останні хвилини матчу стало зрозуміло, що буде навал на наші ворота, і захисники будуть бити м'яч вперед, щоб Матерацці чіплявся і боровся з нашими футболістами. Але у нас також є хлопець з ростом 198 сантиметрів, тому особливих проблем Матерацці нам не створив (посміхається).

- Другий гол нагадав м'яч, пропущений від «Оболоні» ...

- Я б сказав, він був ідентичний.

- Можеш сказати, що він став наслідком неправильного вибору позиції?

- У моєму випадку не думаю, що була неправильно обрана позиція. Я зміщувався по удару до ближньої штанги, і, звичайно ж, в цей момент весь центр ваги знаходиться на лівій нозі. Послідував удар фактично в протихід, і парирувати його в даному випадку було дуже складно. Звичайно, я вважаю, що немає таких ударів, які воротар не може відбити. Необхідно прагнути і працювати над помилками, оскільки немає межі досконалості.

- «Рубін» виграв у «Барселони». Як вам інтрига в групі?

- Тепер набагато цікавіше грати. Дійсно, за чотири очки у трьох команд, по три матчі попереду і, впевнений, кожна з команд нашого квартету буде боротися до кінця за вихід з групи.

- Можливо, було б краще, щоб «Рубін» програв ...

- Звичайно, ніхто не розраховував, що «Рубін» обіграє «Барселону». Але так сталося, і я радий за сусідів-слов'ян.

- Де було важче - у Стамбулі, Порту, Лондоні або сьогодні? Та й сьогодні, по суті, відбувся ваш дебют ...

- Так, дійсно, я довгий час не грав на європейській арені. А предматчеве хвилювання присутній завжди, який би не був матч - чемпіонату України чи Ліги чемпіонів. Якщо ж порівнювати європейські матчі, то, напевно, найбільш хвилюючим був домашній матч з лондонським «Арсеналом».

- «Динамо» могло сьогодні виграти. Що буде в Києві?

- Упевнений, нас підтримають вболівальники, а ми завдяки наполегливості будемо намагатися виграти матч за всяку ціну. Тим більше, сьогодні хлопці повірили в себе і побачили, що й «Інтер» можна обігрувати.

- Що сказав Газзаєв в роздягальні після матчу?

- Валерій Георгійович подякував усім, сказавши, що сьогодні на полі була команда. Навіть якщо хтось помилявся, ніхто не пхав йому - навпаки, намагався підказати і підтримати партнера. І це правильно, тому що перемог домагається команда, а не окремо взяті гравці.

- У першому таймі ти розташовувався якраз перед трибуною затятих вболівальників - «Курва Норд». Підтримка тіффозі своєї команди зіграла якусь роль?

- Чесно кажучи, проблема полягала лише в тому, що через шум захисники не чули моїх підказок.

- Матчі з «Інтером» є ключовими за вихід з групи?

- Я думаю, все-таки так. Але ви самі бачите, що «Рубін» також включився в боротьбу. Думаю, в Казані нас чекає нелегкий матч.

ФК «Динамо» (Київ)