Олег Лужний: У "Динамо" зараз щось підозріло тихо

Один з тренерів київського "Динамо" Олег Лужний розповів про особливості зимової міжсезонної підготовки, порівнявши умови, які створюються футболістам сьогодні, з умовами, в яких він сам, коли був гравцем, проводив міжсезонні збори.

- Як досвідчена людина, підкажіть: що потрібно футболістові на затяжних зборах, щоб зберегти психологічну стійкість? Щоб, висловлюючись сучасною мовою, від одноманітності антуражу у нього не "зривало дах"?

- А що ви називаєте затяжними? Це дванадцять-то днів в розкішному готелі на всьому готовому - довго і виснажливо? Сучасному поколінню гравців, напевно, ні з чим порівнювати, але я добре пам'ятаю, як чверть століття тому їздив з луцьким "Торпедо" на збір в Закарпатті. Жили в Берегово в гуртожитку по дві-три людини в одному номері, тренувалися по коліно в снігу і болоті. Форми всього два комплекти, прали самі. Сушити було ніде, тому, траплялося, виходили на друге заняття в усьому мокрому.

- Застуджувалися?

- Ви знаєте, ні. Коли ти молодий, ніщо тебе не бере. Це з віком починаєш відчувати, як то ниє або це. Загалом, була у нас спартанська обстановка, в якій сьогоднішні гравці, напевно, вижити б не зуміли. А для нинішніх футболістів ми створюємо всі умови - тільки тренуйся, грай та отримуй від цього задоволення. Поля - відмінні, готель - супер, погода за рідкісним винятком - чудова. Ну, що ще треба, щоб як слід виконувати свою роботу?

- А що, на вашу думку, краще виховує в гравцях футбольний дух - важкі збори вашої юності чи сьогоднішній комфорт?

- Важливо мати не умови, а голову на плечах. Якщо людина прагне до поставленої мети, ніщо її не зупинить. З одного боку, труднощі вчили нас життя, але з іншого, ідеальні поля дозволяють відточувати свою техніку до досконалості. Багато що залежить від людини, її мізків і психології.

- І все ж, ви не відповіли: як, проводячи три тижні на зборі, не починали вити вовком від туги?

- А що толку? Адже нічого в даному випадку від гравця не залежить: якщо запланований обсяг і терміни роботи, тобі доводиться виконувати поставлені завдання і залишатися тут стільки, скільки скаже тренер. Важливо налаштовувати себе правильно і думати не про тривалість збору, а про те, як підвищити свою майстерність.

- Це ви говорите з позиції нинішнього досвіду. А під час перебування гравцем траплялося, що не стримували емоції, зриваючись на партнерів?

- Ну, це звичайна справа під кінець збору, коли набридали одне одному гірше гіркої редьки. Що говорити, якщо цілодобово навколо - одні й ті ж особи. У всіх командах подібне було, є і, напевно, буде. І немає нічого страшного в тому, що десь на тренуванні не витримали нерви, хтось з кимось зчепився, побився, вдарив.

- Хтось із ваших колег-тренерів говорив: якщо під час збору обійшлося без бійок, значить, у колективі щось не так ...

- Коли я грав, таке траплялося нерідко.

- Що найчастіше ставало причиною?

- Ми втомлювалися один від одного, а ці сутички злегка розряджали обстановку. Звичайна, якщо розібратися, ситуація для чоловічого колективу. Це ж не балет. Ось зараз у команді у нас щось підозріло тихо. (Посміхається).

- Хочете сказати, що за бійки між гравцями штрафні санкції не передбачені?

- Ні. Адже все це - частина нормальної робочої обстановки.

- За довгу ігрову кар'єру ви змінили чимало клубів - не лише з різних країн, але і, можна сказати, з різних епох. Чи залишилися в пам'яті збори, які й тепер згадайте зі здриганням?

- Це з яких - від жаху чи від радості?

- І так, і сяк.

- Всяке бувало. У Луцьку працювали, як уже казав, по коліно в снігу і бруду, так що незрозуміло, в футбол граємо або в регбі. У "Карпатах", де проходив армійську службу, бігали в Сочі по доріжках з перепадом висот. Та й з "Динамо" приїжджали в Ялту влітку, в сорокаградусну спеку - і нам давали біг п'ять по триста метрів або, припустимо, крос по Царській стежці. Жах! А нинішні навантаження в порівнянні з колишніми - це небо і земля.

- А від яких зборів як гравець відчували позитивні емоції?

- З лондонським "Арсеналом". Нам Арсен Венгер великих фізичних навантажень не давав - ми за рахунок ігрових вправ набирали форму. А така біганина спеціальна у нас була максимум тиждень. Пам'ятаю, програли на турнірі в Австрії невідомої турецькій команді з рахунком 1:4. А після цього в планах - три дні по два тренування.

І ось на ранок дзвонять мені в номер, щоб розбудити як звичайно, і кажуть: перше заняття скасовується, поїдемо в гольф грати. Інший тренер призначив би гравцям після поразки подвійні навантаження, ганяв би до втрати свідомості на трьох тренуваннях, включаючи зарядку, а Венгер - навпаки, дав можливість скинути напругу. Ми в сусідньому гольф-клубі поваляли дурня, позакатувалиі м'яч в лунки, потім пішли на обід. Ви не уявляєте, який позитивний настрій після цього панував на вечірньому тренуванні! Арсен як досвідчений психолог відчув, що потрібно хлопцям, щоб не зациклитися на прикрій невдачі.

- Ви двічі були в "Динамо" виконуючим обов'язки головного тренера, але жодного разу період роботи в цій якості не випадав на міжсезоння. Якби випав - взяли б на озброєння саме принцип Венгера?

- Думаю, волів би власний варіант, в якому збалансовано поєднувалися навантаження і можливість злегка розслабитися.

- А поступилися б на зборі невідомої команді - зіграли б з футболістами в гольф?

- Тут треба дивитися по ситуації. Важливо зрозуміти причину цієї поразки: може, хлопці втомилися. Не факт, що на ранок їх слід нещадно ганяти на тренуванні, хоча й такого я теж не виключаю.

- Багато футболістів вашого покоління згадували, що, прийшовши в "Динамо" і вперше зіткнувшись з навантаженнями Лобановського, були в шоці. А як поставилися до них ви?

- Не сказав би, що навантаження виявилися захмарними. Так, було важко, але хлопці у нас в команді підібралися розумні, ніколи не говорили, що у них не залишилося сил бігати або стрибати. Якщо ти фізично слабкий, дорога в професійний футбол тобі заказана. Грай собі на роялі чи вигравай матчі на комп'ютері.

- Люди, які добре знали метра говорили, що після повернення з Близького Сходу він став у багатьох відношеннях більш м'яким і дипломатичним. Це, напевно, позначилося і на тренувальному процесі?

- Після Еміратів і Кувейту Лобановський дійсно змінив своє ставлення до футболістів: якщо раніше він тримав нас на значній дистанції і міг викликати на індивідуальний розмову лише для критики, то у другій половині дев'яностих вже дозволяв собі при нагоді посміятися разом з гравцями.

Тренувальний процес теж змінився, з'явився інший підхід і нові вправи, от тільки навантаження залишилися колишніми. Що не дивно: на зборах закладається фундамент на весь сезон, і ти, не виконавши необхідної роботи на предсезонці, "здуєшся" передчасно. В Англії можна було не надто навантажувати футболістів спеціальної роботою - там ігри кожні три дні. При тижневому ж циклі, який належить "Динамо" цієї весни, треба давати щонайменше два серйозні навантажувальних дні, щоб гравці могли стабільно тримати форму. Тоді буде і результат.