Молодий українець потрапив "на олівець" скаутів "Шальке"

Вихованець харківського "Металіста" Євген Кателін, виступаючи за один із клубів нажчої німецької ліги, потрапив у сферу інтересів самого "Шальке".

- Женя, розкажи трохи про себе. Коли почав займатися футболом?

- Я з самого дитинства любив футбол. Грав на дитячих майданчиках за будинком, де жив. Дорослі радили мені займатися професійно, вважали, що в мене непогано виходило. У вісім років я зробив перший крок у професійний футбол - я записався в ДЮФК "Металіст", де я виріс як футболіст і особистість.

- Як ти потрапив у німецький футбол?

- Це довга історія. За півроку до випуску в ДЮФК я підписав контракт з дублюючим складом "Металіста", де провів кілька матчів. Потім я отримав важку травму коліна. Через це я пропустив кілька місяців, втратив не тільки місце в складі, а й довіру тренера. Після відновлення ми з агентом задумалися про мою подальшу кар'єру, так як в "Металісті" перспектив більше не було. В той момент з'явився ряд пропозицій з України та Європи. Я з дитинства мріяв пограти в Європі, тому без сумнівів прийняв рішення про переїзд до Німеччини.

- У якому клубі граєш зараз?

- Зараз граю в команді Оберліги - "Нойстрелітц". Перед нами поставлено завдання вийти до Регіональної лігу.

- Є інформація, що ти взимку був на перегляді в "Шальке".

- Так, було таке. Був на перегляді в резервній команді, але пару тренувань провів і з основним складом. Пізніше мені було запропоновано дограти сезон в "Шальке" U-19, але я відмовився. Я вже грав з майстрами і професіоналами, і знову повертатися в молодіжний футбол я не хотів. Тим більше, у агента були варіанти з професійними колективами, де пропонували повноцінний професійний контракт. Поки ми зійшлися на тому, що я продовжу кар'єру в "Нойстрелітці", а після другого кола я відправлюся на тренувальний збір у "Шальке".

- Спілкувався з іншими українцями, які грають або грали в Німеччині?

- Ні, не спілкувався. Таких знайомих у мене немає.

- Напевно при переїзді до Німеччини надихала доля Андрія Вороніна?

- Так, звичайно. Він для мене був прикладом українця, який підкорив Бундеслігу.

- Ти ж не заграний за німецькі юнацькі збірні?

- Ні, звичайно. У перспективі тільки регіональна збірна Берліна, але це щось на зразок внутрішніх регіональних змагань. Там твоє громадянство не грає ніякої ролі, просто зібрані кращі гравці округу.

- За яку національну збірну хотів би зіграти - України чи Німеччини?

- України, звичайно ж.

- Судячи з твоїх успіхів в Німеччині, виникає питання: чи є сенс повертатися в український клубний футбол?

- Все може бути, але зараз я в Німеччині і мені тут подобається.