Передматчева прес-конференція асистента головного тренера "Динамо" Олексія Михайличенка напередодні поєдинку шостого туру групового турніру Ліги чемпіонів у Загребі.
- Що для вас цей матч значить? Полігон для задумів на перспективу або, як казав Валерій Лобановський, тренування з підвищеною відповідальністю?
- Думаю, що навіть "Барселона" не дозволить собі грати в Лізі чемпіонів як на тренуванні. Нам важливо перемагати і здобути три очки для рейтингу, так як хочемо потрапити до числа сіяних в плей-офф ЛЄ. До того ж є рейтинг країни і преміальні. Ніхто не буде дивитися, остання це гра чи ні. Повірте, мотивувати гравців зовсім нескладно.
- Яка кадрова ситуація в команді?
- Коротко скажу, що якщо подивитися на останню гру в Ужгороді, то у нас зі складу випав Олег Гусєв, а додалися Раффаеле і Рибалка.
- Яким було напуття Олега Блохіна?
- Зустрічі й напуття у нас не було. Він просто не літає з нами, а в цілому йде звичайний робочий процес. Попросив привезти сувенір із Загреба (сміється). Побажав продемонструвати хороший футбол і повернутися з перемогою. Це наш головний стимул. Я не знаю, як може хтось грати на нічию в Лізі чемпіонів. Кожен намагається перемогти. Іншого бути не може. Вся робота була спрямована саме на це.
- Чи було надано футболістам часу на відновлення через погане поле в Ужгороді?
- Так, поле було важким. Природно, підготовка до майбутнього матчу була більш лояльною. За цей час було більше сауни і масажу, ніж самої підготовки.
- "Динамо" Загреб б'є всі антирекорди Ліги чемпіонів. Якось змінилася їхня гра останнім часом?
- Ми переглянули достатньо багато матчів. І при новому тренері також. Вони вважають за краще грати в два форварди. До того ж вдома. Хорвати в такій же ситуації, як і ми. Більше теорії, ніж практики. Незважаючи на результати у Лізі чемпіонів, вони завжди демонстрували бажання. Так, багато чого не виходило. Повірте, стимулів у них достатньо. Як в психологічному, так і в матеріальному плані. Ми сподіваємося, що не поступимося не в боротьбі, не в бажанні. Нам складніше, так як скоро відпустка, але все одно сподіваємося, що наші хлопці нас почують.