Касьян: "Карпати" це не лише бренд

Олександр Касьян поділився емоціями після підписання контракту з "Карпатами"

– Сашко, приєднюємось до привітань...
– Дякую. Емоції зараз переповнюють. Щойно генеральний директор мені сказав, що настав час вчити українську мову. Я її розумію, але говорю наразі ще погано.

– Але до закінчення сезону зможеш опанувати українську?
– Сподіваюся, що так. Я тепер житиму в середовищі, де українську мову мені буде легше вивчити.

– Давай повернемося до початку. Коли ти дізнався, що тобою цікавляться "Карпати", які були твої перші емоції?
– Мені було дуже приємно, що мною зацікавився клуб з такими традиціями. Треба було їхати на оглядини і сподіватися на те, що я підійду "Карпатам". Принаймні я хотів зробити все можливе від себе, щоб підійти.

– Знаю, що в тебе було ще кілька пропозицій, але ти обрав саме "Карпати". Чому?
– Досягнення цього клубу самі за себе говорять. До того ж в мене тут багато знайомих футболістів: Ощипко, Голодюк. Раніше тут грав ще один мій товариш Денис Кожанов. Мабуть важливо і те, що "Карпати" це не лише бренд, а й те, що тут завжди багато розкривається молодих гравців. Я сподіваюся також тут проявити себе і з цим клубом досягти найвищих вершин.

– Ти хоч і небагато, але вже пожив у Львові. Вже задумувався де оселишся?
– Ще ні. Але хотілося б десь в центральній частині міста. Там надзвичайно гарно, старі будинки, маленькі вулички. Мені там затишно.

– Начуваний вже про львівських вболівальників?
– А як же! Знаю, що тут вболівають по-особливому. Також, якщо ти справді віддаєшся за свій клуб, викладаєшся на полі до кінця вболівальники до тебе дуже прихильні. Також у Львові стадіон майже завжди заповнений.

– Ти колись грав за підтримки 30-35 тисяч вболівальників?
– Ні, не доводилося. Бувало, що збиралося тисяч 15, але не більше.

– Нещодавно на тренування "Карпат" приїздив Денис Кожанов. Ви з ним спілкувалися?
– Ми з Денисом вже Давно дружимо, ще починаючи з "Шахтаря". Потім він був в "Карпатах", я в "Іллічівці", зараз навпаки. Коли він приїхав ми трохи поговорили та й все. Часу багато не було – треба було йти на тренування.

– Тепер доведеться з ним зустрітися вже на полі. Розумієш до чого я веду?
– Розумію. І скажу, що на полі друзів нема. Всі футболісти це знають. Повага не зникає, але про дружбу на 90 хвилин гри можна забути. Тому гратиму і битимуся до кінця, щоб досягти позитивного результату.

– Ти сам грав в "Іллічівці". Що ти можеш сказати про цю команду сьогодні?
– Звичайна команда, з якою можна і треба грати. "Карпати" значно сильніші і ми повинні це довести на полі. Так, там є кілька хороших гравців, але в нас вся команда складається з таких.

– Якщо тобі самому вдасться забити "Іллічівцю" ти б показував емоції радості чи все ж би їх приховував?
– Дуже радів би. Мені хочеться довести їм, що я міг багато користі принести цій команді. А тепер все робитиму, щоб опинитися на вершині з іншим клубом – з "Карпатами".