Відразу після повернення в команду на зборі в Іспанії захисник "Шахтаря" Дмитро Чигринський відповів на запитання клубної прес-служби.
- Дмитре, що з тобою було останнім часом?
- Якщо брати останні десять місяців, то все почалося з травми гомілкостопа, потім позначилося те, що я форсував події, восени грав два місяці, хоча мене постійно щось непокоїло. У підсумку я травмувався в матчі проти "Динамо", але потім вже після проведення обстежень мені сказали, що рахунок був на дні. Тобто якщо не в тій, так в наступній грі я б отримав травму. М'язи, та й загальний стан були розбалансованими. З тих пір лікарі почали приводити мене до спільного знаменника. Інша справа, що довелося все починати з нуля, оскільки була травма. Але ми працювали, поступово збільшували навантаження, при цьому мене постійно тестували, дивилися якість м'язів, динаміку. І ось зараз я повернувся в команду, щоб разом з колективом приступити до завершального етапу реабілітації, коли я повинен починати працювати в загальній групі. Але ще не можна сказати, що я готовий грати або показувати максимальні результати. Заключний етап - найважливіший, скільки на нього потрібно часу, не знаю. Може, два тижні, може, десять днів. Потрібно починати акуратно, поступово. Якщо говорити про мій фізичний стан - а про ігровий поки не може йти й мови - то, відповідно до всіх тестів, я готовий на 80%. Ці відсотки дуже умовні, але якщо підібратися до 95%, то вже можна починати тренуватися з командою. І я дуже радий цьому, мені вже не терпиться. Ці десять місяців були не найприємнішими. Дуже хочеться з усім цим покінчити і у всеозброєнні приступати до роботи.
- Який діагноз у тебе був, якщо не секрет?
- За ці десять місяців я зробив операцію на гомілкостопі і чотири рази рвав задню поверхню стегна. Коли я приїхав, мені сказали, що тільки за рахунок литок я отримував навантаження – тобто повний дисбаланс. Але це все є в рапорті, у наших медиків є ця інформація, а я професійно цими термінами не володію.
- Дмитре, ти тренувався весь цей час хоч якось?
- Що значить "якось"? Ми спочатку працювали в басейні, був фітнес. Потім поступово навантаження збільшували. Протягом останнього місяця я виходив на поле: біг, координація, стрибки. При цьому займався в залі. Тут були не "якісь" навантаження. "Якісь" навантаження я й раніше отримував, в цьому і була проблема! Тепер я відчуваю себе добре, мене ніщо не турбує, стан свій оцінюю як дуже хороший. Я і зараз можу почати з максимуму, але це буде неправильно. Потрібно витримати цей період, поступово входити. І після цього, думаю, все буде нормально.
- Ти лікувався в Лондоні весь цей час?
- Ні, я під Лондоном працював на базі "Челсі" з двома фізіотерапевтами. Спасибі Пако Біоска, який все це організував. Мене вразило ставлення, зі мною займалися дуже хороші фахівці.
- "Російський дух" "Челсі" відчув? З Романом Абрамовічем перетинався?
- Ні, не перетинався. І "російського духу" там теж ніякого не відчувається.
- За "Шахтарем" вдавалося стежити? Футбол якийсь дивився весь цей час?
- Ходив на всі домашні ігри "Челсі", по телевізору дивився чемпіонат Іспанії, Англії. Зі своїми партнерами постійно зв'язувався, а за командою стежив за звітами, можливості дивитися не було. Взагалі я був зосереджений на процесі реабілітації, у мене особливо часу там не було. Працював по півдня, а коли випадали вільні години, намагався більше відпочивати, щоб нормально відновлювати організм.
- Психологічно цей відрізок теж був найважчим?
- Неприємно, звичайно. Але якби я був у Донецьку, то весь час себе підштовхував би, підганяв, а там змінилася обстановка - і працювалося досить спокійно. Останнім часом я настільки втомився від цих травм! Так що тиждень, дві, місяць ... В іншій ситуації здасться, що місяць - це божевільний термін, але не в моєму випадку. Я зараз відкрито кажу: все, досить з мене! Психологічно я в усьому розібрався.
- В Інтернеті з початку січня з'явилися чутки про твій можливий перехід в "Дніпро". Чи дійшли вони до тебе і як ти на них відреагував?
- Я за такими новинами не стежив і не знаю, з чиєї подачі вони "вбиваються". Поняття не маю, звідки таке береться.
- У загальній складності скільки ти був у Лондоні?
- Майже два місяці. На початку грудня поїхав, але, знову ж таки повторюся, це було не в Лондоні.