Новоспечений гравець "Руху" про себе і про те, чому пішов з "Анжи".
- Кілька місяців ви були без команди. Що відчуває футболіст, якому тридцять років, і який перебуває у такій невизначеності щодо свого майбутнього?
- Тут були двоякі емоції. З одного боку я значно більше часу проводив із сім'єю. Раніше, коли я був пов'язаний контрактом із "Динамо", такої можливості не було. З іншого боку було неприємно, що не знайшов собі команду, щоб грати. Ну але нічого - зараз тут підготуюся. Думаю, що влітку надійдуть пропозиції і я поїду.
- Хто вас підтримував у цей складний час?
- Ну а хто може в такі моменти підставити плече? Тільки сім'я і родичі. Є, звичайно, окремі друзі, які завжди зі мною із задоволенням спілкуються. Їх стало менше, але в цьому є навіть плюс. Для себе тепер знатимеш хто є хто, щоб робити висновки на майбутнє.
- Невже не було пропозицій?
- Чому ж - були! Були розмови, пропозиції, але, як то кажуть, не такі, які б мене влаштовували.
- Контракт із "Анжи" був розірваний за обопільною згодою. Що призвело до цього?
- Я розповідав це вже багато разів. У мене були непорозуміння з головним тренером (Сергієм Ташуєвим - О.Б.). Я пограв десять років у київському "Динамо", а він мені розповідає про "Металург" (Донецьк). Жодним чином не хочу образити цей клуб, але розповідями про те, як він обігрував "Дніпро", "Металіст", як він "Динамо" (Київ) "возив" - такого я не бачив. Одне запитання я йому поставив, коли на "Олімпійському" 9:1 зіграли - людина зразу все зрозуміла. Очевидно, йому це не сподобалося.
Я така людина, що мовчати ніколи не буду. Я - за справедливість. Якщо десь помиляюся - можу вибачитись. Але якщо знаю, що правда за мною, то... Розповідати мені таке - вважаю, що тренер цього не повинен робити. В першу чергу тренер - це психолог і вчитель. Він має підказувати і говорити по суті, по роботі, а не "я то, я это, да я с "Металлургом"... Мене втомило це слухати.