"Шахтар" вимагає хоч якогось покарання для Калініча

"У матчі 12-го туру чемпіонату України "Шахтар" - "Дніпро" стався епізод, що змушує пильно поглянути на підходи органів футбольного правосуддя України до трактувань різних ситуацій. Точніше, до заходів, які приймаються (або не приймаються) до тих чи інших футболістів.

В даному випадку мова йде про момент, де гравець «гірників» Тарас Степаненко отримав ліктем в обличчя від футболіста "Дніпра" Ніколи Калініча. Ми всі знаємо Степаненка як бійця - якщо вже його довелося забрати з поля на ношах, то удар дійсно був неабиякий. Тарас втратив свідомість, у лікарні, куди його доставила машина швидкої допомоги, гравцеві "Шахтаря" і збірної України наклали шви, на якийсь час він вибув з ладу.

І тут виникне головне питання: яке покарання за все це поніс Калініч? Ніякого! Явно агресивна поведінка, класична відмашка, повне ігнорування безпеки суперника - і замість прямої червоної картки футболіст «Дніпра» продовжив грати, а після матчу в інтерв'ю навіть став висловлювати припущення, що це Степаненко сам наскочив оком на його лікоть.

Добре, припустимо, в цьому зовсім не простому ігровому епізоді суддя міг з ходу і не розібратися. Але практика винесення рішень про покарання постфактум за результатами перегляду запису матчу - звичайна практика. Наприклад, зовсім недавній випадок, коли на три матчі був відсторонений від ігор той же Степаненко за лайливе звернення до асистента головного судді, широко обговорювався футбольною громадськістю.

Якщо вважати дії Калініча ненавмисними, то зневажаються всі закони: і фізики, і УЄФА. Згадайте епізод: дніпропетровський футболіст падає, відчуваючи у себе на спині гравця суперника, але не прибирає руки під себе, як інстинктивно зробила би навіть дитина, а якимось неймовірним зусиллям викидає лікоть назад... Результат цієї дії - у наявності. І це обличчя Степаненка.

Що стосується УЄФА, то ця організація не втомлюється закликати всіх учасників матчів в першу чергу дбати про безпеку футболістів. Навіть дія, яка не привела, а лише могла привести до травми, і то має отримати відповідну оцінку. А тут удар ліктем з такими серйозними наслідками!

Ми трохи вище згадували триматчеву дискваліфікацію Степаненка. Він неналежним чином розмовляв з членом суддівської бригади. Потім усвідомив свою провину, публічно вибачився, що, до речі, не так часто буває у футболі. Але покарання отримав по вищому розряду. Безперечно, матірна лайка нікого не прикрашає, гравця команди Вищої ліги тим більше. Інша справа, що в будь-якому матчі за такою «статтею» можна видаляти по десятку гравців. Це якщо бути принциповими. Але скажіть, невже удар ліктем Калініча більш невинне і безпечне порушення, ніж грубі слова Степаненка?