Олег Лужний поділився споминами про нещодавно загиблих партнерів по легендарному "Динамо" кінця дев'яностих.
- Свої перші враження, коли хлопці тільки прийшли в команду, я вже й не згадаю. Але було відразу видно, що це справжні майстри й професіонали. Белькевич з'явився в команді раніше, і всі прийняли його за свого, незважаючи на те, що за національністю Валик був білорусом. Дуже швидко він подружився з усіма, в компанії був веселим і говірким. Що стосується Гусіна, то він прокладав свій шлях поступово, потихеньку підбираючись до основного складу. А потім, зарекомендувавши себе з найкращої сторони, став незамінним футболістом в команді Валерія Лобановського.
- Чи існували тоді в "Динамо" якісь традиції для новачків, щоб, як то кажуть, "влитися в колектив"?
- Ні, у нас нічого подібного не було. Це пізніше, коли я перейшов в англійський "Арсенал", мені довелося співати українські пісні, а ми новачків не мучили.
- Тривалий час і Валентин Белькевич, і Андрій Гусін не проходили в основний склад "Динамо". На ваш погляд, чому попередні тренери, до повернення Валерія Лобановського, не змогли розгледіти неабиякий талант футболістів?
- Я не вважаю, що до Валерія Лобановського тренери не могли розгледіти талант Белькевича і Гусіна. Просто на той момент ще не настав їх час, вони не набрались достатньо досвіду, щоб відповідати рівню гравця "Динамо" (Київ). Якби тренери не вважали хлопців талановитими, їх просто не запросили б до Києва.
- Андрій Гусін був непоступливим на футбольному полі. На тренуваннях також усім діставалося від нього?
- Ви знаєте, тоді, на відміну від нинішніх часів, непоступливими були всі футболісти. Тренери налаштовували всіх, що будь-яка боротьба має бути виграна у суперника. Взяти будь-якого гравця з команди 90-х - ніхто не любив поступатися.
- Валентин Белькевич приїхав до Києва, маючи славу так званого вільного художника. За рахунок чого Валерію Лобановському вдалося навчити його стелитися в підкатах і вступати в боротьбу?
- Дуже просто - пояснив, що якщо Валик НЕ відбиратиме м'ячів, то і в стартовому складі "Динамо" (Київ) грати не буде. Валерію Васильовичу достатньо було один раз викликати підопічного і докладно пояснити, що він хотів бачити від того на поле, і цього було достатньо.
- На ваш погляд, чи вдалося Белькевичу і Гусіну повністю реалізуватися як футболістам?
- Я думаю, що так, адже обидва були гравцями своїх національних збірних, і на клубному рівні досягли значних висот - неодноразово вигравали чемпіонат і Кубок України, разом з "Динамо" регулярно виступали в Лізі чемпіонів серед кращих команд Європи.
- Белькевич пішов з "Динамо" в 35 років, Гусін - у 33. Як вважаєте, можливо, варто було спробувати свої сили в одному з топ-чемпіонатів і раніше переїхати за кордон?
- Наскільки я знаю, Белькевичем свого часу цікавився "Ліверпуль". Не знаю, підійшов би англійський чемпіонат йому, адже там довелося б трохи більше бігати. Але Валик був справжнім майстром, і, впевнений, він не загубився б у Прем'єр-лізі. Що стосується Гусіна, то не пам'ятаю, щоб по ньому були якісь пропозиції. Але, якщо міркувати гіпотетично, то, як на мене, для нього підійшов би німецький футбол.
- Журналістам Гусін запам'ятався завжди відкритим до спілкування, а от з Белькевичем зробити обширне інтерв'ю було практично неможливо. У повсякденному житті вони вели себе так само?
- Я б сказав, що серед партнерів якраз все було навпаки. Граючи з Белькевичем в карти, завжди трималися за животи від сміху після його жартів (посміхається). Обидва - і Гусін, і Белькевич - були дуже позитивними і товариськими".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Визначено зірковий склад легенд "Динамо" на матч пам'яті Гусіна, Белькевича і Баля