От ми й дочекалися! Український сезон 2014/15 відкривається вже сьогодні у столиці Галичини. На "Арені Львів" зійдуться Донецьк та Київ, помаранчево-чорні та біло-сині, полум'я та лід, Луческу та Ребров, Ахметов та Суркіс, "Шахтар" та "Динамо". Україна не знає принциповішого протистояння. Отже, буде битва.
Львів
Чому саме Львову довірили право приймати такий важливий матч? Головних причин всього дві. По-перше, княже місто вже дуже давно не було центром українського футболу. Останній ключовий матч у Львові відбувся ще наприкінці найпершого чемпіонату України, коли у вирішальному матчі зійшлись київське "Динамо" та сімферопольська "Таврія". Команда з Криму тоді сенсаційно стала чемпіоном України, а про Львів вищі футбольні чиновники забули на довгі роки. Ні, збірна сюди деколи приїжджала, однак фінали Кубка, а згодом Суперкубка України обходили Лемберг (інша назва міста) стороною. І якщо спочатку відмовки зводились до того, що тут просто відсутній стадіон високого класу (старенька "Україна" справді не надто привабливо виглядає), то після будівництва "Арени Львів" і вони відпали.
Другою причиною проведення матчу у Львові стала теперішня ситуація на східних теренах нашої країни. Байдуже як це називати: АТО, визвольна війна чи збройний конфлікт, там щодня гинуть люди. Тому з огляду безпеки цілком логічним виглядає рішення наших футбольних органів перенести матч у найбезпечніше місце, бажано не на кордоні з Росією. А склалося так, що по цю сторону Дніпра хороших стадіонів не так вже й багато, тож вибір начебто очевидний. Був ще варіант з Києвом, але тут зіграла свою роль причина №1.
"Шахтар"
Донецький клуб вже вкотре став чемпіоном України. Дуже натужно, з великими проблемами та сумнівами у такому підсумку, але став. Мірча Луческу шапку вже не кидав, нічого ФФУ не кричав, але напруга була високою. До сьогоднішнього матчу "гірники" підходять не в найкращому настрої. Мало того, що домашні матчі чемпіонату доведеться проводити не вдома, так ще й легіонери цілком прогнозовано бунтують та відмовляються грати в Україні. Їх справді можна зрозуміти, адже вони не зобов'язані бути патріотами України, та й банально бояться за власне життя. Після останнього матчу з "Ліоном", до речі, програного (1:4), відразу кілька гравців відмовились летіти до Львова на гру. Алекс Тейшейра, Дентінью, Фред, Дуглас Коста та Ісмаїлі не сіли на літак із рештою команди.
Керівництво донецького клубу відразу почало заспокоювати громадськість, мовляв, всі питання владнаємо, грати будуть. Почали навіть говорити, що їх викрала мафія. Можна лише здогадатися, яким же буде моральний дух донеччан під час гри. Хіба що ім'я "Динамо" змусить гравців взяти себе в руки та врешті-решт виконувати свою роботу. Додатком до цього всього виступає розгромна поразка "Шахтаря" від "Ліона", коли французькі коментатори відверто сміялись із команди Луческу у прямому ефірі. Врятувати команду може хіба румунський наставник, котрий знає, як налаштовувати підопічних на гру.
"Динамо"
Кияни теж не вражають стабільністю. Чого вартує лише поразка від маловідомого в Україні клубу "Аль-Хіляль", та ще й із рахунком 0:3. Звичайно, товариські матчі не означають надто багато, але деяку поживу для роздумів дають. Проблема "Динамо" з легіонерам не дуже відрізняється від проблеми їхнього заклятого друга. Різниця лише в тому, що столичний клуб відпускає іноземних гравців у хороші чемпіонати за великі гроші, а "Шахтар" тримає їх у себе майже до кінця або продає лише за шалені гроші (Вілліан, Фернандінью). Матузалем та Ілсінью просто втекли, щоправда останній потім повернувся. Так от, "Динамо" намагається знайти взаєморозуміння із гравцями, чудовим прикладом якого служить недавній перехід Брауна Ідейє до "Вест Бромвіча" за 10 млн. Задоволеними залишились обоє клубів та сам футболіст.
Інше питання в тому, що значного підсилення не варто чекати, адже зараз приїхати в Україну можна через великий патріотизм або дуже великі гроші. Перший пункт відпадає одразу, хіба знайдеться хтось у канадській або американській діаспорі. А значні кошти не можуть собі дозволити інвестувати самі клуби, точніше Рінат Ахметов та Ігор Суркіс. Останній з огляду на купу провальних трансферів попередника Реброва (того, що завжди казав: "Будем разбираться"), а в недавнього "хазяїна Донбасу" купа підприємств стоїть без роботи, а то й просто розкрадені ще донедавна такими милими Рінату Леонідовичу "ополченцами".
Багато надій вболівальники "Динамо" покладають на нового наставника киян Сергія Реброва. Позитивні зміни у грі "столичних" справді помітні, а футболісти відзначають значно цікавіші та продуктивніші тренування. Одним словом, переможця передбачити досить складно, тому гра обіцяє бути захопливою. Насамкінець, трохи про прихильність вболівальників. Командам-учасникам надано приблизно рівну кількість квитків на матч, однак можна не сумніватися, що фанатів "Шахтаря" буде на порядок менше, адже в самому Донецьку зараз ідуть бойові дії. Львівські вболівальники, можна не сумніватись, симпатизуватимуть київському "Динамо" з огляду на велику кількість причин. Тут і історія, котра багатша у киян, і ціле покоління, котре виросло на успіхах "Динамо" кінця 90-х, і певні фактори, котрі не зовсім стосуються футболу. Львів вже чекає гостей.
Прогноз редакції sportanalytic.com: 1:2