Дуглас Коста: Моя мрія – виграти із "Шахтарем" Лігу чемпіонів

Напередодні матчу з "Манчестер Юнайтед" півзахисник "Шахтаря" дав інтерв’ю сайту "Терикон".

"Ця команда може стати навіть кращою, ніж торішня"

– Вітаємо із вдалою осінню, з красивими голами, сподіваємося, що й останній матч року буде таким самим.
– Дякую за добрі слова вам і вашому сайту, який я добре знаю. Осінь насправді вийшла вдалою. Мені приємно, що команда зростає від гри до гри, я сподіваюся, що так буде і надалі.

– Як настрій перед матчем із "Манчестер Юнайтед"?
– Ми дуже добре попрацювали для того, щоб вийти з групи. Ми маємо цілковито викластися, щоб домогтися потрібного нам результату. У команді всі це чудово розуміють, ми готові зробити все, що повинні у цій ситуації.

– Чи є у вас самого пояснення того, чому у вас такий якісний сплеск у грі трапився цієї осені?
– Рано чи пізно це мало статися. І час від часу це відбувається. Головне пояснення – команда почала добре грати. І тому всі футболісти, які грають попереду – я, Алекс Тейшейра, Бернард, Тайсон, – відчувають підтримку всієї команди, вона об'єднана і сконцентрована. Команда грає на високому рівні – і це дозволяє нам проявити себе.

– Із ким найкомфортніше вам грати попереду?
– З Алексом. Ми знаємо один одного із 17 років, ми грали в бразильських збірних різного віку. Ми розуміємо один одного без слів.

– Вас було включено до символічної збірної 5-го туру групового турніру Ліги чемпіонів. Чи має це для вас якесь значення?
– Це приємно, але великого значення не має. Для мене головне не мої особисті досягнення, а результат усієї команди. От якби до цієї символічної збірної включили 11 футболістів "Шахтаря", тоді я був би більш щасливий.

– Один із найяскравіших моментів осені – фантастичний гол, який ви забили "Сосьєдаду", – з льоту в саму дев'ятку. Ви пам'ятаєте, про що подумали в той момент, коли наносили удар?
– Тут треба насамперед сказати, що Містер завжди просить нас намагатися забити гол ударом, із різних положень. Ну а в той момент, коли м'яч потрапив до мене, я встиг помітити, що наших гравців у штрафному було троє, а захисників "Сосьєдада" – п'ятеро-шестеро. Якби я зробив пас – великий був шанс, що його перехоплять. І я вирішив ударити по воротах – це здалося мені найбільш правильним у тій ситуації.

– Як вам здається, команда вже досягла минулорічного рівня?
– Ні!

– Чого бракує?
– Бракує саме тих гравців, які пішли: Фернандіньо в середині поля, Мхітаряна, який забивав майже в кожному матчі, Вілліана, що взагалі є гравцем дуже високого рівня. Усі футболісти, які прийшли – Фред, Фернандо, Веллінгтон, Бернард, – гравці висококласні. Але водночас вони ніколи не грали в умовах європейського футболу. Вони ще не адаптувалися до нього – ось у цьому і є проблема. Коли вони зможуть це зробити, як це вдалося зробити нам із Алексом, Тайсону, Адріано, тоді наша нова команда зможе бути навіть кращою за ту, яка була в минулому році.

– Яка проблема під час адаптації була головною для вас? Погода, холод?
– Та ні, в нас на півдні Бразилії, в моєму рідному штаті Ріо-Гранде-де-Сул, досить холодна погода. Тут температура нижча, але повітря більш сухе, а в нас за вологої атмосфери холод відчувається сильніше.

"Повернуся до "Греміо". Але, сподіваюся, ще не скоро"

– Чи є ще надія потрапити до складу збірної Бразилії на чемпіонат світу?
– Шанси мінімальні, адже команда практично сформована. Якби її формували зараз, то з урахуванням того рівня, якого мені вдалося досягти, можна було б на щось сподіватися. Але, на жаль, треба реально дивитися на речі...

– Чого бразильського вам тут найбільше бракує?
– Португальської мови. До всього іншого я вже звик. У принципі, вже й мову потроху починаю опановувати. (Говорить російською: "У "Шахтарі" грає багато бразильських футболістів").

– У вашому рідному штаті дві сильні команди – "Греміо" та "Інтер". Яка краща? Напевно, ви вважаєте більш сильною "Греміо", в якій ви починали?
– Вони обидві досить сильні. Торік, наприклад, "Греміо" була кращою. Але взагалі, в кожного з цих клубів є славні сторінки в історії.

– Чи хотіли б туди повернутися?
– Колись – так. Я в системі "Греміо" провів 12 років, і тому він мені як рідний. Закінчити кар'єру хотів би саме там. Але час для цього, сподіваюся, настане ще не скоро.

"Якби мене не влаштовував "Шахтар" – уже говорив би із президентом"

– Останнім часом знову активізувалися чутки про те, що вами щільно цікавляться західні клуби: "Тоттенхем", "Ювентус"... Чи звертаєте ви на це якусь увагу?
– Я абсолютно щасливий тут. І я навіть думати не хочу про те, щоб піти з команди. Колись у майбутньому – може бути, та не зараз. Мені подобається команда, мені подобається країна, мені подобається Донецьк. Якби мені або моїй родині щось було не до душі, тоді я б розмовляв із президентом і прохав би мене відпустити. Але поки-що в мене таких проблем немає.

– Чим саме вам подобається Донецьк?
– Усім, що відбувається тут навколо мене. Нормально організований вуличний рух, який дозволяє мені без проблем дістатися туди, куди мені потрібно. Нормальні магазини, де я можу придбати все, що я хочу. Нормальні ресторани, де можна смачно поїсти. І мені, і моїй дружині дуже подобається в Донецьку. Усі поважають мене, всі ставляться до мене з теплотою, і я намагаюся відповідати тим самим. У мене немає жодних проблем у цьому місті.

– Дай Боже вам залишитися в нас довше. Але якщо міркувати не в сенсі конкретних планів, а теоретично – футбол якої країни вас приваблює найбільше?
– Англії!

– Навіть незважаючи на те що там технічним гравцям складніше проявити себе?
– Але в той же час там дуже швидкий футбол. Мені, як швидкісному гравцю, він цілком підходить. У англійському футболі потрібно швидко переміщатися, швидко думати, він трохи схожий на міні-футбол – це все мені до душі.

– Найбільша мрія Дугласа Кости?
– Якщо говорити про кар'єру, то їх дві: зіграти за збірну Бразилії і з "Шахтарем" досягти максимуму в Лізі чемпіонів.

– Що таке максимум у вашому розумінні?
– Перемога в турнірі. Ми хочемо залишити наші імена в історії клубу "Шахтар". У принципі, ми вже є частиною історії клубу. Але ми мріємо зробити наш конкретний внесок. Свого часу це вдалося Фернандіньо, Жадсону – всім гравцям тієї команди, яка виграла Кубок УЄФА. Ми хочемо зробити те ж саме на новому рівні.