Англійці: Може нам вибачитись перед Україною?

"Відсутність расизму в Україні доводить, що ми спочатку маємо розібратися в свої проблемах, перш ніж вказувати на інших".

Про це написав в своїй авторській колонці Олівер Холт в популярному британському таблоїді The Daily Mirror (тираж газети - понад 1 млн екземплярів). Пропонуємо Вам ознайомитись з матеріалом, який розповідає про київський чвертьфінал.

Недільний день матчу Англії проти Італії в Києві був просто чудовий. Сонце відбивалося від золотих куполів церков, екскурсійні судна ковзали по Дніпру. Над схилами понад річкою англійські вболівальники прогулювались біля старого стадіону "Динамо" Київ, вбираючи в себе історію старовинного міста.

Серед туристів був присутній і відомий спортивний журналіст Reuters Майк Коллетт, який пропрацював в агентстві 20 років і висвітлював наймасштабніші спортивні турніри. Він був щасливий від того, що так багато англійський вболівальників знайшли час, щоб приєднатися до свята футболу в Україні. За його словами, він ніколи не відчував нічого подібного, як тут в Україні під час Євро-2012, хоча висвітлював чемпіонат за чемпіонатом. Перш за все, він відзначає дружелюбність та гостинність українського народу, їхнє прагнення завжди прийти на допомогу.

Майк Коллет розповів про свою подорож з Харкова до Донецька автомобілем разом ж кореспондентом Тарік Панья, Bloomberg News. Вони провели 6 годин в дорозі, поспішаючи на матч збірної Англії проти України. Їх маршрут пролягав тією ж дорогою, якою під час Другої світової війни проходила лінія Східного фронту. Саме тому вздовж усього шляху розміщені пам’ятники загиблим воїнам, а також монумент жертвам Холокосту. Під час подорожі їм довелось зупинитись на узбіччі і кореспонденти натрапили на невеличкий ринок з продажу домашніх продуктів - їх з радістю там зустріли.

Такі найдоброзичливіші якості українського народу відзначив і екс-нападник збірної Англії Стен Коллімор. Колишній гравець збірної прийняв участь в матчі англійських та українських представників медіа, який пройшов на старому стадіоні "Шахтар" в день матчу збірних у Донецьку. Він був вражений навичками журналістів, з якими був в одній команді, а також потоваришував з представниками України. В кінці матчу деякі фани вибігли на поле і мали можливість сфотографуватись з футболістом на тлі синьо-жовтого прапору України.

Такою ж фантастичною була атмосфера і на українських стадіонах. Українці пристрасно та палко вболівали і жодного негативу не було помічено.

То може, нам слід вибачитись перед українським народом, може, навіть перед самим президентом УЄФА Мішелем Платіні?

Можемо констатувати, що жоден англійський фан не повернувся додому в труні, не було зафіксовано жодного факту пограбування та нападів з боку угрупувань "ультрас". Не помічено ніяких проявів расизму під час матчів, за виключенням, до речі, поведінки вболівальників Іспанії та Ховартії.

Лише один раз антисемітизм постав на порядку денному - коли гравці збірної Англії відвідали Освенцим, де вчинялись жахливі звірства нацистської Німеччини. Програма "Панорама", яка транслювалась на ВВС перед початком євротурніру, підняла на поверхню проблему расизму в клубах України та Польщі. Вона представила шокуючі кадри прояву расизму під час матчів, які ніби-то властиві культурі вболівання України та Польщі. Після перегляду цих кадрів деякі англійські чорношкірі гравці вирішили не брати свої сім’ї на чемпіонат. В той час здалося, що вони вчинили правильно, хоча не було ніякої певності, що в Україні вони зіткнуться з вороже налаштованим ставленням до себе. Наразі ж, офіційні дані та коментарі учасників турніру говорять лише про дружелюбність та гостинність українського народу. Звичайно, Євро-2012 ще не завершився, але вже зараз можна говорити про шалений успіх цієї спортивної події.

Цікавим був і футбол - набагато вищого рівня, ніж під час чемпіонату світу в Південній Африці два роки тому.

А все ж таки, чи були прояви расизму, про які так багато говорилось в пресі?

Важливо не забувати, що перед початком турніру темношкірі гравці збірної Нідерландів чули образи на свою адресу під час відкритого тренування в Кракові. Не все так безхмарно. Фанати Іспанії та Хорватії були помічені у викрикуванні расистських лозунгів на ім’я гравця Італії Маріо Балотеллі. Жертвою російських вболівальників став Теодор Гебр Селасьє з Чехії. Соромно за те, що штраф УЄФА Ніколасу Бендтнеру за рекламу на одязі виявився більшим, ніж штраф, накладений на Хорватську футбольну асоціацію за прояви расизму її вболівальників.

Неможливо в цих діях звинуватити українців, як і поляків, які назагал були відмінними господарями.
Як свого часу наголосив Мішель Платіні на прес-конференції, що передувала початку євротурніру, в цих країнах прояви расизму на такому ж рівні, як і у нас.

Вчора екземпляр англійської газети потрапив в готель, де проживали журналісти в Кракові. Заголовок останньої сторінки звучить як: "Футбольна асоціація Англії розгнівана через расистські висловлювання". Але ця історія не стосується інциденту в Києві чи Донецьку, вона пов’язане з образами на адресу Ешлі Янга та Ешлі Коула так званими англійськими фанатами.

В чому ж іронія? А в тому, що Коллімор провів три тижні в Україні без проблем, а за останні дні зазнав значних расистських нападів з боку своїх співвітчизників у Twitter.

Якщо в Україні є аналогічна передача "Панорама", то мені здається, що їхня знімальна група вже пакує валізи до Лондону. Адже там є свої "Стадіони ненависті", які готуються до Олімпіади, і аж просяться потрапити на телеекрани.