Ставка на "зеро". Чому довіра Суркіса до Луческу може втопити "Динамо"

Нещодавно президент і власник "Динамо" Ігор Суркіс дав велике інтерв'ю про ситуацію в клубі. Повідомляє сайт Sportanalytic.com.

У ньому він зокрема висловив свою тотальну довіру до головного тренера київської команди Мірчі Луческу. Там були і слова про те, що румунський спеціаліст усе робить правильно, і про те, що з "Динамо" він піде тільки за власним бажанням та переможцем. Але реальність невблаганна і показує вона, що на даний момент столичний гранд повністю провалює цей сезон. Сьогодні в Лізі Європи тільки перемога над кіпрським АЕКом збереже шанси на плей-офф Ліги конференцій. І навіть такий результат, хоча і є доволі реальним, буде сприйматися як диво через чотири поразки поспіль у цьому турнірі. Навряд чи таке майбутнє уявляв собі пан Суркіс, коли після вильоту від "Бенфіки" казав, що краще перемагати в Лізі Європи, ніж ганьбитися в Лізі чемпіонів. Схоже, що тепер варто змінити поняття на Лігу конференцій та Лігу Європи відповідно.

У чемпіонаті України за втраченими очками "Динамо" відстає вже на 9 пунктів від тандему "Дніпра-1" та "Шахтаря". І тут би вже можна було теоретично змиритися з втратою чемпіонського титулу, але ж під не меншою загрозою навіть місце в Лізі чемпіонів. А Мірча Луческу, схоже, втратив свій абсолютний вплив на команду. Якщо після приходу гравці "Динамо" буквально "заглядали йому в рот" і були готові виконувати все, то зараз такого вже й близько немає. "Сенатори" "біло-синіх" не мають достатнього рівня мотивації, бо не мусять боротися за місце в стартовому складі. Воно й так буде їхнє через провалену вже вкотре трансферну кампанію. А пан Луческу й далі пропонує їм у Європі грати в той самий "автобус", від перегляду якого вболівальників ледь чи не нудить. З гравців можна таким чином витиснути максимум на короткому відрізку (яскравий приклад - збірна Греції на Євро-2004), але грати тільки так більше двох років неможливо. Що й доводить сьогодні "Динамо".

А пан Суркіс навіть у думках своїх не уявляє відставку румунського тренера. Чи має він на це право? Звісно, бо він дає гроші і "замовляє музику". Чи має він тут рацію? Швидше, ні, бо сліпа віра в тренера ще нікого до добра не доводила. Великі тренери, як от Фергюсон, Венгер та інші справді залишалися на чолі своїх клубів десятки років, переживаючи з ними злети й падіння. Але при цьому вони регулярно перетрушували склад завдяки трансферам, а "Динамо" вже два роки де-факто вариться у своєму соці.

Зараз гравці "Динамо" та Луческу нагадують подружжя, котре прожило разом добрий десяток років, але кохання вже немає, пристрасть минула, а ще вони все гірше терплять одне одного. Воно так наче зручно й комфортно, але всі розуміють, що рано чи пізно цей вузол треба рубати. Просто поки нікому не хочеться за це братися. При цьому перебування разом також постійно погіршує ситуацію, але страх перед невідомістю поки переважає. Вперта ставка Суркіса на Луческу - це ставка на "зеро" в рулетці. Вона, звісно, може зіграти, але вірогідність такого розвитку подій вкрай низька. От президент "Динамо" і сподівається на диво, щоб одним махом повернути назад усе програне на старті сезону. А ви б у такій ситуації поставили на "зеро"?

Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com

Сайт Sportanalytic.com, читай новини про спорт українською!