Вперше в історії України? Чому у провалі звинувачують гравців, а не Петракова

Ситуація, котра склалася в українській футбольній спільноті після розчарування у Казахстані, вимагає особливого розгляду. Повідомляє сайт Sportanalytic.com.

Після голу казахів на шостій компенсованій хвилині було дуже цікаво подивитися на реакцію наших журналістів та вболівальників. Звісно, спершу у всіх це гнів, лють та образа, але потім людина обов'язково шукає винних. У нашому футболі майже завжди було прийнято критикувати тренера. Або вибрав не той склад на гру, або просто не вистачає йому кваліфікації, або одразу треба йти у відставку. Після всіх наших невдалих стикових матчів за вихід на ЧС або Євро у відставку йшли тренери, критикували переважно їх. Олег Блохін до дна випив гірку чашу після стартового розгрому 0:4 від Іспанії на старті ЧС-2006. Андрій Шевченко нещадно отримував на горіхи за поразку від Мальти у товариському матчі. Така вже у нас тенденція, що легше "виписати" комусь одному, аніж визнати, що у нас команда - така собі.

Все змінилося за підсумками матчу у Казахстані. Як не дивно, після втрати очок у першому ж матчі, після жорсткої критики на адресу своїх же футболістів, після скарг на штучне поле, Олександр Петраков отримав майже повну підтримку від фанатів та преси. Знайшлися одиниці, котрі звалювали провину на нього, але вони потонули у морі прихильників головного тренера. Чому так сталося? Просто ми вже дуже скучили за відвертістю від головного тренера, скучили за тим, що він просто називає речі своїми іменами. І коли гравець помилився, то наставник прямо про це каже, а не хвалить його. "Я не можу вийти і за них забити голи". Хто з нас не підписався б під цією фразою?

Важко не помітити, що Олександр Петраков намагається сподобатися. Він хоче стати улюбленцем публіки і задля цього дає гострі прес-конференції, переходить на українську мову та намагається говорити простими словами, щоб його зрозумів і дипломований футбольний експерт, і дядько Василь з нашої глибинки. Чи це погано? Точно ні, адже ми цього й хотіли від попереднього тренера, тільки не отримали. Чи хотіли ми від Шевченка чесних і відкритих прес-конференцій, а не відбування номеру? Так. Чи хотіли ми від нього спілкування українською мовою? Так. Чи хотіли ми пояснення поразок простими і прямими словами, а не чергових мантр про компактність? Так. Тепер Петраков взяв команду після весняного завалу створеного попередником і намагається щось змінити. Чи йому вдасться? Не факт. Але поки у нього є повний кредит довіри від України.

Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com

Сайт Sportanalytic.com, читай новини про спорт українською!