Харків - Шахтар. Післяматчева прес-конференція Мірчи Луческу (+ аудіо)

Післяматчеве спілкування з журналістами, присутніми в прес-центрі сумського стадіону «Ювілейний», почалося з виступу Мірчи Луческу.

— Після такої гри складно що-небудь коментувати. Одна команда грала, створювала моменти, але не забивала. Друга — дуже добре оборонялася. У плані бажання перемогти, самовіддачі, не можу своїм гравцям пред'явити жодних претензій. Але коли у тебе є з десяток голевих моментів, і не потрапляти в створ воріт з трьох, п'яти, восьми метрів — складно виграти.

Звичайно, команда суперників, виступаючи проти нас, вкладає в гру всю свою душу. Ми бачили матчі «Харкова», аналізували їх, в інших зустрічах в сенсі мотивації команда виглядала скромніше, сьогодні ж — як ніколи сильно. Зрозуміло, що я не задоволений результатом. Але найголовніше, не задоволений тим, що ми не забиваємо практично із стовідсоткових голевих ситуацій. «Шахтар» проходить через якийсь момент, настільки складний, що м'яч просто не хоче йти у ворота. На вирішальній фазі атаки, замість того щоб діяти холоднокровно, наші гравці чомусь нервують, приймаючи деколи невірні рішення.

Практично всі ігри, де нам не удавалося добитися перемог, були такого ж плану, як сьогодні. Ми мали перевагу, безліч моментів, але не забивали. Напевно, деякі футболісти, які ще не зрозуміли, повинні зрозуміти, що головна якість чемпіонату України — гра на межі самопожертвування. Те, що сьогодні продемонстрували господарі поля. Якщо по цьому компоненту буде зразкова рівність, лише тоді індивідуальна майстерність може зіграти свою роль.

— У радянських уболівальників в пам'яті залишилася ситуація з київським «Динамо», яке в 1975 році виграло все, а в 1976 у нього настав спад. Можливо, щось подібне переживає і «Шахтар»?

— Не виключено, що ви маєте рацію. Ми почали сезон якоюсь холоднувато. Коли захотіли зібратися, щось почало не виходити. Отримували голи в свої ворота після індивідуальних помилок гравців… У нас не склалися і гри в чемпіонаті України, і, на жаль, в Лізі чемпіонів — з «Барселоною» і «Спортінгом». За великим рахунком, «Барселона», яка всіх обіграє з крупним рахунком, всього лише кілька разів могла уразити наші ворота. Значить, проблема не в команді, а в кожному гравцеві окремо, їх здібності повністю віддаватися на футбольному полі.

— Повертаючись до ситуації з київським «Динамо» в 1976 році: тоді, щоб вирішити проблему, довелося прибрати з команди декількох ветеранів і одного з тренерів. Що повинне статися в «Шахтарі»?

— Почекаємо грудня, а тоді і вирішимо. Команда, яка створює за матч стільки ігрових моментів — це, як мінімум, команда, яка грає... Найбільша проблема: до складу запросили багато молодих футболістів, але мені здається, деякі з них задовольняються вже тим, що вони потрапили до «Шахтаря», вони не зростають за межі того рівня, на якому знаходилися, коли ми їх примітили. Це не лише українців стосується, але і деяких легіонерів.

— Були моменти протягом матчу, коли Фернандіньо потрапляв рукою в обличчя противникам, в кінці матчу Брандау розбив ніс суперникові. Чому в такі важливі епізоди зустрічі, коли лідери повинні повісті команду за собою, вони втрачають контроль над собою?

— Я не можу, на жаль, прокоментувати ці моменти до того, як перегляну відеозапис. Що стосується нашого суперника, він, звичайно, використовує теж всі можливості, щоб зупинити нас. І проти Фернандіньо сьогодні було 8 фолів, практично один за іншим. Можливо, він на щось відреагував… Ми проаналізуємо запис і тоді вирішимо.

Прес-служба ФК «Шахтар»