Віктор Скрипник 15 років проживає в Німеччині. Він спершу був футболістом бременського "Вердеру", а тепер працює наставником із 17-річними футболістами цього клубу. "ФУТБОЛ 24" поцікавився думкою у відомого фахівця стосовно спарингу Україна - Німеччина.
- Збірна Німеччини уже виконала завдання – виборола путівку на Євро-2012, - каже Віктор. – Зараз Йоахім Лев має нагоду перевірити тих футболістів, які не часто виходили в основі. Ці гравці будуть робити усе, щоби показати свій клас. Тому не варто дивуватися, що якщо молодь буде "гризти землю", виборюючи місце у збірній на чемпіонаті Європи. Взагалі,німців вважаю одними із головних фаворитів Євро-2012.
- На вашу думку, крім німців, хто ще претендуватиме на золото Євро-2012?
- Фаворити традиційні - Італія, Голландія, Іспанія. До Євро-2012 ще півроку, основне питання полягає у тому, хто влітку наступного року буде в найкращій готовності. На цей час не погано виглядає збірна Німеччини, зараз ця команда виглядає симпатичніше, аніж деякі інші фаворити.
- Твердження про те, що збірна України виграє Євро-2012 належить до жанру фантастики?
- Буду тільки казково радий цьому. Фантастика - не фантастика, але до цього потрібно прагнути. Усі команди ставляють перед собою максимальні завдання. У різних команд різні шляхи досягнення цілі. Читав інтерв’ю Олега Блохіна, він казав, що зараз не може розраховувати на 10 футболістів. Ну як в таких умовах можна працювати, готуватися до Євро? Важко Олегу Володимировичу збалансувати склад, привести футболістів до одного знаменника, награти якусь концепцію. А у збірній Німеччині на високому рівні у збірній уся Бундесліга готова грати.
- Матчі збірної України переглядаєте?
- Звісно, переглядаю. Завжди дивлюся матчі збірної, "Шахтаря", "Динамо" і своєї колишньої команди – "Дніпра". Намагаюся дивитися усі ігри українських команд, які показують по телебаченні. Переглядав матчі нашої збірної із чехами, болгарами, естонцями, уругвайцями.
- І що скажете про теперішню збірну України?
- У збірній є молоді хлопці, а є і старожили. Мені не подобаються висловлювання деяких футболістів, а особливо молоді. Дехто вважає себе зіркою, роблять себе такими чи їх хтось такими робить. Не знаю… Але ж спершу потрібно вийти на поле і показати себе, що ти вмієш, а потім уже розказуй який ти є. Цього року був молодіжний чемпіонат Європи. Про нашу збірну багато говорили. Скаути "Вердера" були на цьому турнірі. Я теж там був. Усі були в передчутті появи нових Алієвих, Мілевських. Усі розповідали і обговорювали Коноплянку. Але рівень нашої команди був відверто слабким.
Євро-2012, як на мене, мав би стати для молодих футболістів поштовхом до прогресу, поштовхом до того, аби показати те, що ти вмієш. А для цього потрібно багато працювати. Результат сам по собі не приходить. У нашій збірній мені подобається те, що є кістяк команди, призначено тренера, який добре знає цих футболістів. Мені подобається підхід тренера до справи. Не подобалося те,що творилося із нашою збірною впродовж двох років після відставки Олега Блохіна. Було багато чуток, Юра Калитвинцев працював із приставкою "в.о". Зараз головне, щоби нічого не мішало нашій команді, футболісти уникали травм.
- А яка збірна Олега Блохіна сильніша – взірця 2006 року чи теперішня?
- Тоді Андрію Шевченкові було не 35 років, як зараз. Був молодшим Андрій Воронін. Тоді ще грали Сергій Ребров, Андрій Гусін. Із цими людьми мені ще довелося пограти. З часом усе змінюється. У свій час ми грали у свій футбол. Зараз гра стала більш інтенсивною, футболісти чомусь багато бігають. Сучасний футбол в Іспанії, Німеччині відрізняється від українського. Там не роблять зайвого. А в нас під час гри у хлопців обличчя перекошені, язик висунутий з рота, усі бігають, носяться. Хоча і без толку. Для фахівців зрозуміло, що український футбол відрізняється від провідних європейських країн. Мабуть, підготовка футболістів була неправильно закладена. Зараз, як ви знаєте, працюю у "Вердері". У 15, 16, 17 років потрібно акцентувати увагу на різних речах. А не так як в нас, що усі вікові категорії працюють однаково. Це уже пройдений етап. Не треба такого робити. Це все дуже запущено. Це виливається в те, що від таких талановитих гравців, як Алієв, Мілевський, Коноплянка ми чекаємо казна що. А вони просто повинні заспокоїтися, показувати свій футбол і, що дуже важливо, любити футбол в собі, а не себе в футболі. Багато гравців путають ці поняття.
- В Німеччині ситуація інша?
- В Німеччині одне із найголовніших правил стосується того, що не гетри потрібно вище колін піднімати чи зачіску поправляти під час гри, а повинен віддаватися грі. Футбол повинен бути в серці, лише тоді прийдуть любов уболівальників, гроші, слава, результати. Для цього потрібно дуже сильно пазати на тренуваннях. Це прописні істини, які не потрібно забувати. Бажаю нашій збірній, аби усе негативне підкидувалося, а залишалося тільки те, що принесе результат. Збірну України взірця 2006-го року в Німеччині ще пам’ятають. Про нашу команду говорили, що вона сильна, але вона не може вдало грати про потужних суперників. А середні команди Україна обігрує. Німці кажуть, що з будь-якою командою потрібно грати у повну силу, а особливо із Україною. Вважаю це компліментом. Впевнений, що у Києві німці не будуть номер відбувати. Кожен німець завжди хоче себе "добре продати". Так що матч буде цікавим.
- Як гадаєте, Роман Нойштедтер здатен підсилити нашу збірну?
- Не мені вирішувати. Якщо тренер вважає, що цей футболіст може підсилити його команду, то чому б і не запросити його… До нас часто телефонують із різних національних Федерацій - Польщі, Сербії, Словенії. Вони в інтернеті вишукують склади молодіжних команд. Знаходять, скажімо, прізвище, яке закінчується на "іч". І відразу ж телефонують, пишуть листи, просять відпустити у табір юнацької збірної. А там уже вирішують підійде він чи ні. Дуже наполегливо борються за футболістів. У "Вердері" було росіян , українців десь 5-10 футболістів. З Федерації не було жодного дзвінка. Могли ці хлопці спокійно грати в юнацьких збірних України. А зараз вони заграні за німецьку збірну, та і російську мову починають забувати. Інші борються за футболістів, а наші ні. Читаю інтерв’ю Романа Нойштедтера, бідний хлопець сидить і чекає. Виклик у збірну – для будь-якого футболіста велика честь. А якщо Нойштедтер зможе підсилити гру збірної, конкуренцію у команді Олега Блохіна і тренер не проти такого футболіста, то потрібно користатися цією нагодою.
- Недавно була інформація про те, що "Баварія" не збирається продовжувати співпрацю із Анатолієм Тимощуком. Що про це кажуть в Німеччині?
- Толік Тимощук дуже пристойно грає в "Баварії". Він може на будь-якій позиції грати. Можливо, він не так яскраво грає, як Рібері. Але він один із найкорисніших. Це усім відомо. А стосовно заяви клубу, то, можливо, вона була зроблена для того, щоби припинити усі розмови на цю тему. На цьому етапі клуб усім каже, що не буде продовжувати із такими футболістами контракти. А в останній момент візьме і продовжить з кимось. Ось ці місяці до завершення контракту вони будуть спокійно жити. А якби в "Баварії" сказали, що ще не знають чи продовжать угоду із Тимощуком, то про це б питали після кожного матчу. Знаю, як в Німеччині робиться. Вони можуть шукати когось кращого за Тимощука на цій позиції. Але чи знайдуть такого, зможуть з ним підписати контракт, це уже питання. Це ж не просто. А Толіку потрібно продовжувати грати так, як він це робить зараз. Він не є скандальним, не робить гучних заяв, не дає не правильних інтерв’ю. Такі футболісти німцям подобаються. Тут є багато іноземців, які через власний імідж змушенні змінювати команди. А Толя спокійний. Бажаю йому усього найкращого, завершити кар’єру в "Баварії".