Тренер київського "Динамо", Олег Лужний заявив, що Україна повинна успішно виступити у відбірковому турнірі ЧС-2014, а також висловив свою думку про натуралізацію легіонерів.
- Олег Романович, головний тренер нашої збірної Олег Блохін порівняв нову відбіркову групу з тією, яку його команда вигравала у кваліфікації ЧС-2010. Але, по-моєму, в тій компанії не було такого явного лідера, як чудово знайома вам Англія...
- Ось бачите, ви ж і самі все розумієте. Та й я - нормальна чесна людина, яка намагається дивитися на речі реально. Англія є Англія, і просто так прямої путівки в Бразилію нікому не віддасть. Само собою, нашій команді потрібно боротися за перемогу в кожній грі, але спочатку фаворитами групи є англійці. Втім, якщо ми поставимо перед собою максимальну задачу - битися за перше місце, мінімум друге від нас нікуди не дінеться. Тим більше що його-то якраз треба займати на двісті відсотків.
- А міцна збірна Чорногорії вас не лякає?
- Чому вона повинна когось лякати? Та й що? Така ж команда, як наша. Якщо хочемо потрапити на чемпіонат світу, зобов'язані обігравати хоча б Чорногорію. Чи я не правий?
- Але ж є ще й Польща. Виходить, три команди в цієї групи приблизно рівні...
- Отже, Україні потрібно стати кращою серед рівних. Тому що просто так на чемпіонат світу ніхто не потрапляє. Ту ж Англію ми одного разу - і, до речі, не так давно - вже обіграли, але ж у тому відбірковому циклі команда Фабіо Капелло тільки нам очки і віддала. Так чому не повторити цей успіх? Добитися нічиєї на Туманному Альбіоні, обіграти англійців вдома, не втратити "своїх" очок - ось вам простий і дієвий рецепт перемоги в групі. А те, що британці десь та оступляться, - майже очевидно.
- Шлях до відбіркового циклу ЧС-2014 лежить через домашнє Євро-2012. І в світлі цього стає відверто шкода Олега Блохіна, який виявився заручником надзвичайно важкої кадрової ситуації...
- Кожен наставник спочатку бачить, яка команда надходить у його розпорядження, і аналізує її кадровий склад. Наприклад, якщо мені пропонують очолити якийсь колектив, а я розумію, що з даним підбором виконавців, поставлених цілей не добитися, я тут же відмовляюся.
- У теорії футболісти в розпорядженні нашого тренерського штабу непогані, але чомусь одні "зламані", інші нестабільні, треті порушують режим, а четверті не проходять в клубний склад через "драконівський" ліміт на легіонерів...
- Ось в останньому пункті з наставником збірної я повністю солідарний. Засилля легіонерів призводить до їх натуралізації, а цей процес я вважаю повним абсурдом. Залученням іноземців ми просто опускаємо себе. Виходить, у нас збірна такого низького рівня, що своїми силами ми впоратися не можемо. До того ж, приймаючи громадянство чужої країни, будь-який гравець непорядно вчиняє по відношенню до батьківщини. І робиться це лише тому, що він не проходить у свою національну збірну. Відповідно, його єдиним шансом засвітитися на міжнародному рівні залишається перехід під прапори України. Але ще раз поставлю питання: чому, якщо такий футболіст не затребуваний в рідній збірній, його послугами повинні користуватися ми? Вчиняючи так, ми розписуємося в неповазі самих себе.
- Головна "ахіллесова п'ята" нашої національної команди - її оборона. Ви бачите хоч одного гідного захисника з українським паспортом на звичній для себе і який рік дефіцитної позиції правого захисника?
- Серед зрілих і сформованих футболістів, чесно кажучи, нікому особливо не симпатизую. Правда, є молодий захисник, чиї можливості представляються мені досить високими. Маю на увазі Сергія Кривцова, який зараз грає в "Шахтарі". Точніше, не стільки грає, скільки числиться. Загалом, все логічно: у "гірників" на цій позиції діє недоторканний Срна. А я скажу так: якщо взяти Кривцова в "Динамо" і награвати на правій бровці протягом півроку, обкатати, він виріс би в дуже хорошого футболіста.
- Але ж у всіх клубах, та й в молодіжній збірній, Кривцова використовують виключно як центрального захисника...
- Та яка різниця, як його використовують?! Я цієї логіки взагалі не розумію. Людині - двадцять років, а про нього вже говорять, що він грає, наприклад, тільки на місці центрального правого захисника, а центрального лівого зіграти нібито не може! Що це за футболіст такий, якщо не здатен грати на різних позиціях в обороні? Я ще розумію, якби його посилали в атаку, а він відмовлявся... Хоча нормальний гравець повинен впевнено почувати себе на будь-якій позиції, а точніше - там, куди його визначить тренер. І мене вражають люди, які говорять, що вони не можуть грати в центрі або на фланзі. Це як? Ти що, в іншу сторону біжиш, ніж всі інші?
Наведу особистий приклад. Адже мене "Арсенал" теж купував виключно як правого захисника, і на перших порах у складі "канонірів" я грав тільки на фланзі. Але одного разу ми приїхали на якийсь матч Ліги чемпіонів, і Арсен Венгер за традицією написав на дошці стартовий склад на гру. А потім перед самою грою показав його нам. Прізвище Лужний я побачив на позиції центрбека. І думаєте, головний тренер питав мене після установки, можу я там грати чи не можу, грав раніше чи ні? Нічого подібного. Незвично тобі? Твої проблеми. Іди грай, ось і вся розмова...
"Спорт-Экспресс в Украине"