Едмар: Очікую на розмову з Блохіним

Півзахисник харківського "Металіста", Едмар прокоментував свій виклик до лав національної команди України на товариський матч зі збірною Швеції.

- Не чекали, що Олег Блохін надасть вам шанс?
- Насправді, про це я навіть не замислювався. І громадянство міняв не з кар'єрних міркувань, а заради сім'ї. Але отримати виклик у збірну мені було приємно. Адже я прожив в Україні чимало років, і був зворушений, що мою роботу оцінили.

- Хто в "Металісті" повідомив вам цю новину?
- Начальник команди Олексій Таргонський, торік працював у штабі Мирона Маркевича в національній команді.

- Можна уявити, скільки дзвінків і sms ви отримали, коли був оприлюднений список кандидатів на участь в матчі зі Швецією...
- Першим привітав спортивний директор "Металіста" Євген Красніков, після нього - дружина Тетяна, рідні. Дзвонив Вова Гоменюк, з яким ми раніше грали в "Таврії", а її нинішній гравець Желько Любеновіч надіслав повідомлення. Усіх охочих розділити зі мною радість я так відразу і не перелічу.

- Із самим Блохіним вже поспілкувалися?
- Поки що ні. Але, напевно, така розмова має відбутись після прибуття в табір національної команди.

- За збірною України раніше стежили?
- Бачив багато матчів з її участю. Найбільше запам'ятався виступ команди на чемпіонаті світу в Німеччині. У тієї збірної був справжній дух колективізму, і за її грою було приємно спостерігати. Я дуже переживав за українців біля екрана телевізора - і радів, що їм вдалося дійти до чвертьфіналу. Матч зі Швейцарією, виграний у фантастичній серії пенальті, і зовсім стоїть перед очима.

- Тактика, яку воліє Блохін, вам знайома?
- Знаю, що Олег Володимирович любить гравців, сильні якості яких - самовіддача і бажання.

- Ви в курсі, з ким належить конкурувати в збірній?
- Я поки що про це навіть не думав! Виклик до збірної став для мене першим, але зовсім не обов'язково, що за ним підуть інші. Тому вести мову про конкуренцію не бачу сенсу.

- Коли вас чекають у розташування головної команди країни?
- 8 серпня. Добу я проведу в Конча-Заспі, а потім повернуся в її складі до Харкова.

- З багатьма майбутніми партнерами по збірній знайомі?
- Майже проти всіх доводилося грати за часи української кар'єри. А з отримавшим також перший виклик у національну команду Антоновим разом грали в "Металісті".

- В Україні ви вже вісім років. Можна сказати, що в нашій країні відчуваєте себе як риба у воді?
- (Сміється). Так-так, точно! Тут я живу майже дев'ять років, і за цей час багато чого довелося пережити. Було складно спочатку, коли я тільки прийшов у "Таврію". Адаптація, не секрет, для легіонера - штука непроста, але мені вдалося звикнути і стати своїм у новій країні.

- Гімн України знаєте напам'ять?
- Звичайно. Знати гімн країни, в якій живеш, звичайно ж, важливо. Але набагато важливіше почуття, які несеш в ставленні до країни в душі і в серці.

- Який звичай нових співвітчизників вам найбільше до душі?
- (Замислившись). В Україні їх багато. (Після паузи). Ваше запитання мене застало зненацька. Треба добре подумати.

- З чим в Україні ви досі не можете змиритися?
- З тривалою зимою. І це стосується не тільки мене, а й багатьох українців. Іноді думаєш: ну коли ж закінчаться ці холода?

- Чи багато українських слів знаєте?
- Чимало. Наприклад, "трішкі", "треба - не треба", "будь ласка", "до побачення", "на добраніч", Вчити слова продовжую, адже знати ще одну мову ніколи не завадить (посміхається).

- Де зберігайте медалі, завойовані з "Металістом"?
- Вдома, у Харкові.

- Як ви будете значитися в заявці збірної України - як Едмар або як Головський?
- (Сміється). У мене подвійне прізвище - Головський де Ласерда, проте всі мене знають як Едмар. Так і буду фігурувати в списках.

- Наближення Євро-2012 відчуваєте?
- А як же! І не тільки я, а всі люди в Україні та Польщі. Сподіваюся, континентальна першість у цих країнах буде цікавою.

"Спорт-Экспресс в Украине"